РЕНІЙСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №4 РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 





Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту

29 вер. 2020
29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення.

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

Саме цій трагічній події були присвячені цього тижня усі заходи в Ренійській ЗОШ №4

 

з/п

З а х і д

Термін

виконання

К-ть задіяних учнів

Клас

Відповідальні

особи

  1.  

Виставка  у бібліотеці «Пам'ятаємо» до 79-х роковин трагедії Бабиного Яр

28.09.2020

35

7-8

бібліотекар Каузак Л.П.

  1.  

Перегляд документального фільму „Крик Чорнозему”, в рамках фестивалю фільмів, присвячених Голокосту

29.09.2020

20

9

кл.кер

.Бодруг Т.Я.

  1.  

Аудіовізуальна поліекранна композиція «По обидва боки Бабиного Яру»

29.09.2020

19

10

кл.кер

.Григор’єва Л.О.

  1.  

Загальношкільний урок „Біль нашої пам’яті”(по класах)

30.09.2020

226

1-10

класні керівники

  1.  

Семінар для 10-11 класів „Пам'ять Голокосту в посткомуністичних країнах”.

30.09.2020

35

10-11

класні керівники

  1.  

Перегляд вистави “Це ми?..”

28.09.2020

35

7-8

класні керівники

  1.  

Конкурс малюнків у 1-4 класах

«Бабин яр у нашій пам’яті».

 

протягом тижня

80

1-4

класні керівники

  1.  

Тематична добірка періодичних видань, присвячених трагедії Бабиного Яру в шкільній бібліотеці

 

протягом тижня

 

 

бібліотекар Каузак Л.П.