Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту
29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.
За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.
Пам'ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.
Саме цій трагічній події були присвячені цього тижня усі заходи в Ренійській ЗОШ №4
№ з/п | З а х і д | Термін виконання | К-ть задіяних учнів | Клас | Відповідальні особи |
| Виставка у бібліотеці «Пам'ятаємо» до 79-х роковин трагедії Бабиного Яр | 28.09.2020 | 35 | 7-8 | бібліотекар Каузак Л.П. |
| Перегляд документального фільму „Крик Чорнозему”, в рамках фестивалю фільмів, присвячених Голокосту | 29.09.2020 | 20 | 9 | кл.кер .Бодруг Т.Я. |
| Аудіовізуальна поліекранна композиція «По обидва боки Бабиного Яру» | 29.09.2020 | 19 | 10 | кл.кер .Григор’єва Л.О. |
| Загальношкільний урок „Біль нашої пам’яті”(по класах) | 30.09.2020 | 226 | 1-10 | класні керівники |
| Семінар для 10-11 класів „Пам'ять Голокосту в посткомуністичних країнах”. | 30.09.2020 | 35 | 10-11 | класні керівники |
| Перегляд вистави “Це ми?..” | 28.09.2020 | 35 | 7-8 | класні керівники |
| Конкурс малюнків у 1-4 класах «Бабин яр у нашій пам’яті».
| протягом тижня | 80 | 1-4 | класні керівники |
| Тематична добірка періодичних видань, присвячених трагедії Бабиного Яру в шкільній бібліотеці
| протягом тижня |
|
| бібліотекар Каузак Л.П. |