2 квіт. 2020
Як відрізнити булінг від конфлікту?
Булінг – це агресивна поведінка однієї дитини (групи) стосовно іншої, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.
Шкільне цькування або шкільний боулінг – це систематичні переслідування з образами, цькуванням, приниження серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше — цькування вчителя учнями.
Частіше піддаються булінгу діти з фізичними вадами, з особливою зовнішністю, з деякими захворюваннями, неохайні, сором'язливі, кому складно спілкуватися з однолітками, зі зразковою поведінкою, з високим або низьким інтелектом, діти які «замкнуті в собі», діти з сімей з низьким рівнем прибутку та які не можуть постояти за себе.
Булінг може бути: словесний (образи, чутки, залякування, погрози...) фізичний (штовхання, ляпаси, бійки та інше), соціальний (когось навмисно не допускають до участі в змаганнях, громадської діяльності, грі, заняття спортом), кібербулінг (соціальні мережі)
Дуже важно не плутати конфлікт з булінгом та вміти відрізняти звичайний конфлікт від булінгу.
Конфлікт є частиною наших відносин і це нормально. Виникає спонтанно при розбіжності поглядів, не планується. Учасники конфлікту мають однакову силу, відповідальність та вплив на ситуацію. Конфлікт можна зупинити мирним шляхом.
Булінг – цілеспрямована систематична дія, яка супроводжується фізичним чи психологічним насиллям, що планується з метою принизити слабкішого та безпорадного. В булінгу беруть участь три сторони або більше учасників: той, хто переслідує; той, кого переслідують; ті, хто спостерігають.
Шановні батьки, будьте уважні до своїх дітей!
Якщо ваша дитина стала погано вчитися, стала замкнутою, не хоче йти до школи, підвищена тривожність, пригнічений стан, або є ще якісь зміни у поведінці, то обережно поговоріть з нею та проясніть ситуацію.
Якщо дитина не хоче говорити, та уникає розмову, дайте зрозуміти дитині, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що з нею щось не так. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, що вона розповість, що з нею відбувається або хтось з неї знущається.
Якщо сталося така біда з дитиною, підтримуйте її словами та дією.
Кажіть дитині, що ви на її боці, співчуваєте та шкодуєте, що так трапилось, що вона не винна у тому, що сталося, що це може статися з кожним, частіше кажіть як ви її любите і зробите усе, щоб таке не повторилося. Повідомте директора або завуча школи, якщо потрібна психологічна допомога, зверніться до психолога.
