РЕНІЙСЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ №4 РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Найкращий досвід виховної роботи

Модель виховної системи класу

«Розвиток сучасної компетентної особистості»

 

 

 

Підготувала

класний керівник 8 класу

РЕНІЙСЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ №4

РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЛУКІЯН Світлана Миколаївна

 

Рені - 2023

1. Тема досвіду, котра характеризує проблему педагогічного досвіду. Модель виховної  системи класу.

Головна проблема розвитку РЕНІЙСЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ №4 РЕНІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - формування закладу освіти, що сприяє розвитку сучасної компетентної особистості. Виходячи з цього положення,  взявши у 2019-2020 навчальному році класне керівництво 5 класу, я відразу визначила модель системи виховання діяльності класу – Розвиток сучасної компетентної особистості.

2. Актуальність даної моделі виховної діяльності класу, яка обумовлена потребами сьогодення.

    Початок XXI століття означено складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного не лише дати адекватну оцінку неоднозначним трансформаційним процесам, але й зазирнути у майбутнє. Триває болісний процес переоцінки цінностей, долання усталених стереотипів, які заважають по­новому поглянути на проблеми становлення людини як суб’єкта життєтворчості, здатної виробити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя, упевнено приймати історичний виклик XXI століття. Педагогіка постала перед дилемою — або вона й далі розвиватиметься у руслі традиційних понять, підходів до дитини як об’єкта впливів, знаннєцентризму, абсолютизації розумового розвитку, недооцінюванні духовного становлення і саморозвитку дитини, тим самим вичерпавши свій життєздатний потенціал, або ж наповнить новим життєтворчим, культуротворчим, духовним змістом навчання і виховання, в такий спосіб проголосивши, що головне для неї — дитина з її радощами й болями, злетами і драмами, інтересами, потребами, з її напруженим екзистенційним духовним світом. Освіта XXI століття — це освіта для людини. Соціальні зміни, науково­технічний розвиток, якими відзначено останні десятиліття світової історії, вплинули на зміну мети і завдань освіти. Завдання сучасної школи — це виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, професіоналізмом, високими моральними якостями, але й уміє діяти адекватно у відповідальних ситуаціях, застосовувати знання і брати на себе відповідальність за таку діяльність.

   Сьогодні,як ніколи, гостро постає завдання осмислення і пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого досвіду. На цій підставі має формуватися нова педагогіка — педагогіка компетентної, відповідальної людини. Бути компетентним — означає уміти мобілізувати у певній ситуації отримані знання і досвід. Англійський учений Дж. Равен у книзі «Компетентність у сучасному суспільстві: вияв, розвиток і реалізація» (1984) дає таке визначення: «Компетентність — це специфічна здатність, необхідна для ефективного виконання конкретної дії у певній галузі, яка містить вузькоспеціальні знання, уміння, способи мислення, а також відповідальність за свої дії». Наприклад, бути компетентним фотографом, ученим, пожежником, учителем тощо означає мати набір специфічних компетенцій різного рівня (спостерігати, бути глибоко обізнаним у предметі, вміти самостійно ставити запитання, доводити власну точку зору, вирішувати міжособові конфлікти і т. д.).Тому в умовах інноваційних освітніх змін важливе значення набуває компетентнісний підхід у розвитку, навчанні і вихованні особистості школяра. На жаль, значна кількість учителів поняття «компетентісний підхід» розуміє вузько прагматично  і пов’язує його здебільшого з умінням застосувати учнями нові інформаційні технології.  Слід зазначити, що сучасна психолого-педагогічна наука трактує компетентність особистості як здатність до якісного життя; розуміння своєї місії як людини, громадянина, що несе відповідальність як за своє життя, так і за майбутнє родини, держави, людства в цілому. Тому до  компетентності вчені відносять уміння пізнавати себе, оточуючий світ; уміння змінювати себе не тільки відповідно до обставин, а постійно рухатись уперед, тобто еволюціонувати духовно і фізично через власне самовдосконалення.

3. Провідна ідея, мета та завдання, на вирішення яких спрямована система виховної діяльності класу.

         Головне завдання класного керівника ХХІ століття – сприяння розвитку сучасної компетентної особистості – випускника загальноосвітньої школи.

       Мета:

1. виховувати громадянина-патріота, здатного  творити себе і своє життя;
2. розвиток гармонійно розвиненої, творчої, компетентної особистості, здатної жити в злагоді з довкіллям і собою, проектувати життєві перспективи;
3. формування вільної івідповідальної особистості, здатної відстоювати свої права, бути відповідальною за себе, оточення, Батьківщину;
4. сприяти максимальному саморозвиткові, самовдосконаленню, самореалізації кожного учня, розвитку спроможності досягнення успіху кожною дитиною в різних видах діяльності;
5. учити бути толерантною людиною, відверто висловлювати свої думки, обстоювати погляди, переконання; поважати гідність людини через повагу до матері та батька, до свого роду;
6. об’єднати зусилля всього педагогічного колективу, класного керівника, батьків та громади для розвитку гармонійної, життєво компетентної особистості;
7. виховувати повагу докультурно-національних, історичних цінностей та символів нашої держави.

   Завдання. Головним завданням своєї роботи класний керівник вбачає у формуванні особистості випускника української школи, який повинен мати певні якості, уміння:

1. бути гнучким, мобільним, конкурентноздат ним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
2. критично мислити;
3. використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;
4. генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
5. володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;
6. уміти запобігати та виходити з будь­яких кон фліктних ситуацій;
7. цілеспрямовано використовувати свій потен ціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
8. уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
9.  бережливо ставитися до свого здоров’я і здоров’я інших як   найвищої цінності;
10. бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

 

4.Новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду. Із використанням багатого та перевіреного досвіду як видатних педагогів минулого, так і досвіду педагогів-сучасників, зокрема А.Сологуба, Н.Гонтаровської, Т.Фокіної тощо, було створено виховну систему розвитку сучасної компетентної особистості, в основу якої покладене положення про те, що кожна дитина є особистістю, яка здатна успішно долати життєві перешкоди, відповідати за власні думки, дії, вчинки. Новизною такої моделі системи виховної діяльності класу є діяльнісний підхід до створення умов формування компетентної особистості на засадах взаємозбагачувальної співпраці усіх суб’єктів виховного процесу.

 

5.Наукова обґрунтуваність – це наукові праці українських та зарубіжних учених, педагогів, філософів: Г.Сковороди, В.Сухомлинського, А.Макаренка, Я.Корчака, Ш.Амонашвілі; системи та технології С.Френе (школа успіху та радості на ідеалах гуманізму, самовідданої любові до особистості дитини), принцип антропоцентризму Ж.-О.Декролі, технологія розвитку творчої особистості Альтшуллера, ТРВЗ – творча педагогіка України.

 

6.Засоби реалізації поставленої мети та можливості їх впливу на гарантований результат:

 

1. освітньо-виховна робота, тренінги для учнів класу щодо формування духовно-моральних якостей, громадянської активності та профілактики шкідливих звичок, формування навичок здорового способу життя, підготовки до діяльності учнів-волонтерів;
2. система учнівського самоврядування класу;

 

3. участь учнів класу в суспільно-політичному житті школи, міста, району, області;

                                      

4. діяльність учнів класу в роботі шкільних гуртків (предметних, спортивних, художньо-естетичних),  науково -дослідницькій діяльності шкільної філії МАН при філії  Малої Академії Наук України нашої громади;
5. взаємодія з батьками;
6. інтеграція виховних зусиль класного керівника , вчителів-предметників, батьків, громади.

 

7. Послідовність педагогічних  дій на усіх етапах виховного процесу, який розкриває особливості вирішення виховних завдань за конкретних умов.

   У будь-якій виховній справі виділяють наступні етапи:

1) визначення мети і завдань (аналіз ситуації, формування домінуючої і допоміжних виховних завдань) шляхом діагностування та анкетування;

2) планування;

3) організація і підготовка;

4) безпосередня організація справи;

5) аналіз досягнутих результатів( рефлексія);

6) визначення результативності конкретної дії.

          Ці етапи визначають основні дії педагога при організації виховного процесу. Кожна з форм виховної роботи вирішує цілком певні виховні завдання, використовуючи при цьому ті чи інші важелі розвитку особистості, інтереси та потреби школяра, формує на цій основі ті чи інші якості та вміння. У процесі виховання форми виховної роботи повинні функціонувати в міцній взаємодії і забезпечувати досягнення єдиної мети. При цьому кожна з форм виховання передбачає єдність загального, особливого і одиничного.

 

8.Використання та впровадження інноваційних технологій, нетрадиційних форм, методів виховання. Практична реалізація програм, проектів виховання. Умови креативного розвитку особистості. Організація превентивного виховання, здорового способу життя та змістовного дозвілля вихованців.

 - Проєктна технологія.

Короткий зміст та структура інноваційного проекту:

      1.«Культура школи»(визначення типу організаційної культури школи та стратегії діяльності).

      2. «Принципи проектної діяльності»(розробка принципів проектної діяльності):

- принцип випереджального лідерства(«на півкроку вперед»);

- принцип системності («зміст залежить від системи»);

- принцип ефективності(«підходяще не є кращим»);

- принцип відповідальності («беру на себе»);

- принцип реалізму («потрібні життєві компетенції»);

- принцип ієрархічної організації(«керуючи, не заважаю »);

- принцип оптимальності(«необхідно, тому потрібно»);

- принцип співробітництва (« ти переміг- я переміг»);

- принцип орієнтації на майбутнє («навіщо, а не чому »);

- принцип результату («що залишилось?»).

3. «Навчальний проект» (розробка технології роботи над навчальними проектами)

4. «Виховний проект» (розробка технології роботи над виховними проектами).

Основні результати впровадження проекту в практику роботи:

- зростання рівня готовності учасників навчально -виховного процесу для роботи з проектними технологіями;

- підвищення рівня професійної підготовки педагогів;

-зростання зацікавленості учнів, батьків, педагогів у впровадженні проектних технологій;

-підвищення рівня  вихованості, результативності учнів;

-зняття перенавантаження на учня.

- Інтерактивна технологія.

   Класному керівнику завжди хочеться, щоб його виховна година, в основу якої закладено обговорення ключових якостей доброчинної поведінки людини, не перетворювалася на нудне читання моральних проповідей. Утримати дитячу увагу у процесі її проведення дуже важко: навіть учні початкової школи  розуміють, що на виховних годинах не ставлять оцінок, і вбачають головне завдання – дочекатися дзвінка. Перетворити звичну виховну годину на цікаве, захоплююче проведення часу допоможуть інтерактивні технології.

   Насамперед, потрібно наголосити на умовах, дотримання яких гарантуватиме ефективність проведення виховних годин інтерактивного характеру:

-  створення психологічного комфорту шляхом відвертого, невимушеного спілкування;

-  чітке планування роботи;

-  часова тривалість не повинна прирівнюватися до звичайного уроку;

-  головний принцип – „Краще менше, та краще”;

-  продумування цікавих, неординарних способів об’єднання у пари та групи;

- чіткий інструктаж та обов’язкова перевірка його зрозумілості на кожному етапі заняття;

- наявність годинника, циферблат якого могли б бачити учні для чіткого дотримання часових параметрів, що можуть змінюватися у залежності від вікової категорії учнів та інших причин;

- заохочення до роботи власним прикладом, участю у обговоренні;

- прийняття та дотримання встановлених правил;

- рефлексивні моменти кожного етапу;

- наявність мовленнєвих опор;

- наявність відповідного обладнання.

   Виховна година інтерактивного характеру матиме наступну структуру:

І. Мотивація. Технологія загальногрупового обговорення „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”. На цьому етапі, створюючи проблемну ситуацію та завдяки прийому „Незакінчене речення”, ми з’ясовуємо рівень обізнаності учнів щодо даної теми заняття.

ІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів. Комунікативна вправа „Очікування”.

ІІІ. Надання необхідної інформації. На цьому етапі вчитель надає учням необхідну початкову інформацію щодо теми заняття (словникова робота; хвилинка ерудиції).

ІV. Виховна розповідь (оповідання, нарис тощо). Ключовий момент заняття. Від доцільності обраного матеріалу залежить подальший хід роботи. Обов’язкова вимога до словесного матеріалу, який заздалегідь готує вчитель,-  невеликий обсяг з дотриманням принципу доступності.

V. Інтерактивні вправи за змістом виховної розповіді.

VІ. Рефлексія. Технологія „Мікрофон” та прийом „Незакінчені речення”.

 

   - Превентивне виховання - це комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інституціями, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального оточення, профілактику і корекцію асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист.

Основні завдання превентивного виховання дітей і молоді:

1. створити умови для формування позитивних якостей особистості в процесі різноманітних видів трудової, навчальної, позашкільної й іншої діяльності, що сприяють інтелектуальному, морально-етичному, естетичному розвитку, виробленню стійкості до негативних впливів;
2. забезпечити соціально-психологічну діяльність, педагогічно зорієнтовану на протидію втягуванню дітей і молоді в негативні ситуації;
3. надавати комплексну психолого-педагогічну та медико-соціальну допомогу тим неповнолітнім, які її потребують;
4. забезпечити адекватну соціальну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили протиправні дії або зловживають психоактивними речовинами;
5. стимулювати неповнолітніх до здорового способу життя і позитивної соціальної орієнтації, сприяти валеологізації навчально-виховного процесу, навчанню з раннього віку навичкам охорони власного життя і здоров'я;
6. сприяти виробленню інтегрованих міждисциплінарних підходів при підготовці спеціалістів (педагогів, психологів, медиків, соціологів, юристів, соціальних працівників), батьків та ін., об'єднанню зусиль різних суб'єктів превентивної роботи.

Принципи побудови системи превентивного виховання у класі:

1. принцип комплексності забезпечує реалізацію концепції превентивного виховання у поєднанні з діяльністю інших суб'єктів профілактичної роботи;
2. принцип системності передбачає узгодженість, послідовність і взаємозв'язок усіх рівнів профілактичної діяльності та погодження відомчих програм з програмами інших. суб'єктів цієї діяльності зі стратегічних питань;
3. принцип науковості забезпечує науковість аналізу ситуацій, доцільність вибору форм, методів, прийомів реалізації програм фахівцями відповідних галузей знань;.
4. принцип інтегрованості передбачає зближення і поглиблення взаємодії вітчизняних і зарубіжних превентивних програм;
5. принцип мобільності дає можливість оперативно модифікувати завдання, форми і методи превентивного виховання залежно від умов і змінювати сфери впливу;
6. принцип наступності означає розгортання превентивних програм з використанням набутого досвіду;
7. принцип конкретності зумовлює включення до превентивних програм чітко сформульованих заходів, строків виконання, визначення відповідальних за їх реалізацію;
8. принцип реалістичності передбачає соціальний зміст превентивного виховання, який полягає в оптимізації форм і методів, спрямованих на розвиток адаптаційних якостей цільових груп;
9. принцип етичності забезпечує моральні основи превентивної діяльності, відображає її гуманний характер, опору на позитивний потенціал особистості, збереження конфіденційності, поваги та інших дійових умов взаємодії з цільовими групами превентивного виховання.

   Учні класу є активними учасниками агітбригади «Молодь обирає здоров’я», беруть участь у районному конкурсі агітбригад, виступають перед іншими класами протягом навчального року.

   - Вважаю, що саме  учитель покликаний розвивати креативні здібності учнів. Його головне завдання - не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними. Учитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від учителя вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоб  зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації. Педагог аналізує відповіді дітей і непомітно веде їх до розв'язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв'язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину. Робота в  такій системі  дає змогу, виконуючи цікаві для дітей завдання, підійти до проблеми з різних боків, спонукає учнів мислити, знаходити способи вирішення проблем, демонструє варіативність підходу до їх розв'язку, учить міркувати, доводити, обґрунтовувати свою думку. Школяр із перших кроків у опануванні знань має шукати спосіб дій, учитися користуватись ним, і користується успішно, доки не постане перед ним нова проблема.  І тоді  знову починається пошук...

   Уроки передбачають роботу індивідуальну, групову та в парах. Таке поєднання дозволяє навчити дитину слухати не тільки вчителя, а і своїх однокласників. Спілкування з однолітками набагато простіше для дитини, ніж спілкування з дорослими. Діти тренуються в мистецтві слухання спочатку у своїй маленькій компанії, а вже потім відважуються постати перед усім класом. Доводиться відмовлятись від звички працювати з дітьми «фронтально», звертаючись одразу до всіх і ні до кого персонально. Саме таким чином я намагаюся проводити уроки української мови та літератури, російської мови та літератури, години спілкування у своєму класі.

9.Забезпечення умов діяльності органів учнівського самоврядування класу.

 

Організація роботи учнівського самоврядування у класі .

1. На початку кожного навчального з числа учнів класу орган учнівського самоврядування шляхом  таємного голосування обирає голову, його заступника і секретаря.

 2. Голова організовує роботу органу учнівського самоврядування класу, на запрошення директора школи буває присутнім на засіданні Ради школи та педагогічної ради, бере участь у обговоренні питань, що розглядаються.

 3. Секретар організовує контроль за виконанням рішень, веде протоколи засідань і виступає з повідомленнями про виконання рішень.

 4. Для виконання основного змісту роботи учнівського самоврядування створюються комісії. Діяльність комісій, їх кількість і назви визначаються учнівським самоврядуванням за погодженням з класним керівником та шкільним самоврядуванням.

 

 

 

 

Схема учнівського самоврядування класу

 

Наприклад:

Навчальна комісія:

 - веде облік відвідування та успішність навчання;

 - здійснює контроль за виконанням режиму дня;

 - організовує взаємодію в навчанні;

 - здійснює підготовку і проведення олімпіад, конкурсів ерудитів, предметних вечорів;

 - сприяє створенню класного учнівського наукового товариства МАН.

 

Організаційна комісія:

 - організовує самообслуговування;

 - контролює прибирання класу та школи, їх благоустрій;

 - забезпечує участь школярів у дрібному ремонті приміщення класу та підручників;

 - веде облік санітарного стану кабінету та меблів.

 

Культурно-естетична комісія:

 - здійснює оформлення кабінету;

 - слідкує за оформленням куточка класу, необхідної наочності;

 - сприяє відвідуванню учнями класу гуртків, клубів, творчих об’єднань художньо-естетичного циклу;

 - організовує вечори відпочинку, дозвілля на перервах;

 - випускає класні листки та стіннівки, необхідні ілюстративні матеріали до предметних тижнів та інших шкільних заходів.

 

Спортивно-трудова комісія:

 - організовує спортивні змагання, туристичні походи та поїздки,

 - організовує та контролює участь учнів класу в роботі спортивних гуртків та секцій;

 - організовує роботу з прибирання ділянок шкільної території;

 - організовує та проводить трудові суботники;

 - організовує та контролює роботу на пришкільній біологічній ділянці;

 - допомагає в організації шефської допомоги підшефному радгоспу.

  Засідання органу учнівського самоврядування класу проводиться не рідше одного разу на місяць. У міру потреби на засідання запрошуються вчителі, батьки, а також учні, успіхи або проблеми яких обговорюються.

  Напередодні виборів органу класного самоврядування можна провести анкетування учнів класу:

 Які риси характеру повинен виховати в собі лідер класу?

 1. Чесність та відвертість.

 2. Терплячість.

 3. Розуміння і повагу до товаришів.

 4. Вимогливість і принциповість.

 5. Ініціативність.

 6. Обдарованість.

 7. Наполегливість у досягненні мети.

 8. Вміння переконувати і вести за собою.

 9. Почуття гумору.

 10. Вихованість.

    Оберіть три найважливіші риси характеру і назвіть учня класу, яким ці риси притаманні.

 

НАПРЯМКИ  ДІЯЛЬНОСТІ  КЛАСНОГО  САМОВРЯДУВАННЯ

 

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Виховання свідомого громадянина, небайдужого до долі України. Формування національної свідомості кожного учня; гордості за свою країну. Виховування почуття власної причетності до всього, що відбувається навколо.

 

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Виховання правової культури, переконання у необхідності дотримання правових норм та законів у повсякденному житті.

 

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Формування розуміння необхідності самовдосконалення та удосконалення особистісних якостей, створення сприятливого морально-психологічного клімату в класі; вміння обстоювати свої честь та гідність, радіти успіхам товаришів і всього класу; вміння прийти на допомогу. Виховання високих моральних якостей справжньої людини: доброзичливості, ввічливості, вихованості, поваги до дорослих, чуйності, стриманості, співчуття; культури поведінки.

 

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Виховувати розуміння краси людини праці; сприяння естетичному та культурно-духовному розвитку кожного учня; формування естетичних смаків, прищеплення любові до прекрасного і бажання внести свій вклад у розвиток культурних надбань народу; сприяння активній участі школярів у роботі різноманітних гуртків, секцій; виявлення талантів та задатків учнів.

 

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Формування навичок та вмінь фізичної праці, бажання працювати; виховання поваги до людей праці, усвідомлення ролі та місця праці у житті кожної людини.

 

 

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ:

 Завдання: Формування розуміння необхідності фізичного вдосконалення та загартування, ролі фізичної культури у житті та становленні людини; необхідності зміцнення здоров’я як основи подальшого активного життя; дотримання правил особистої гігієни.

 

ОРІЄНТОВНА  ПРОГРАМА  ДІЯЛЬНОСТІ  КЛАСНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

1.Діагностично-прогностичний напрям «Пізнай себе»:

Мета: пробудження інтересу учнів до самих себе, пізнання своєї особистості, спроби самоаналізу, самовдосконалення та самовиховання.

 Завдання: допомогти учням класу реально оцінити свої здібності та можливості; виявити свої природні нахили та таланти; творчо розвинути їх; визначити свої майбутні професійні інтереси.

Зміст роботи: виявлення і розвиток природних здібностей і задатків учнів класу; виявлення власних ідеалів та ціннісних орієнтацій; «Я» і моє оточення (самоанкетування):

- за що мене поважають в класі;

 - за що не люблять;

 - як я володію собою у складних ситуаціях;

 - які мої стосунки з батьками та вчителями (позитив та негатив);

 - де і в чому виникають непорозуміння і як їх уникнути.

Що мені заважає позбутися недоліків (година відвертого спілкування).

Самоконтроль:

- уміння управляти собою та контролювати свої вчинки;

 - уміння приймати рішення;

 - мої дії в критичних ситуаціях.

Профорієнтація.

Форми роботи: анкетування, діагностика, обробка та аналіз результатів, корекція поведінки та вчинків, індивідуальна робота з психологом, вирішення ситуації морального вибору тощо.

КЛАСНІ ЗАХОДИ:

 1. Бесіда «Ідеали та ціннісні орієнтації».

 2. Тест ціннісних орієнтацій «Якості моєї особистості?».

 3. Анкета «Я і моє оточення».

 4. Зустріч з психологом: спроба самоаналізу, визначення самооцінки.

 5. Профорієнтаційна робота. Круглий стіл «Моя майбутня професія».

 6. Диспут «Що таке особистість? Чи є я особистістю?».

 7. Твір-роздум «Моя мрія».

 8. Година спілкування «Шукай своє покликання».

 9. Відвертий діалог «Чи зможу я буди другом для людей».

 

2. Національно-патріотичний напрям «Я громадянин своєї держави»

Мета: Формування національної самосвідомості, любові до рідного краю, своєї землі, міста, школи.

 Завдання: Виховання в дітей патріотичних почуттів, поваги до своєї Батьківщини; ознайомлення з основними законодавчими документами країни, державною символікою; залучення дітей до національних цінностей, мови, культури; утвердження в учнів власної національної гідності, гордості за свою землю.

 Зміст роботи: знайомство з історією походження та затвердження державної символіки; знайомство з законодавчими актами;  дослідження історичного шляху країни; залучення до суспільно-корисної праці; практичні вправи з прилучення дітей до активної суспільно-політичної діяльності.

Форми роботи: бесіда, диспут, твір-роздум, ділова гра, тренінг, тематична конференція, дослідницька робота.

КЛАСНІ ЗАХОДИ:

 1. Твір-роздум «Моя участь у житті школи, громади».

 2. Дискусійний клуб «Якби я був Президентом України».

 3. Рольова гра «Вибори президента».

 4. Бесіда «Утверджую в собі людину».

 5. Дослідницька робота «З історії походження державної символіки».

 6. Круглий стіл «Пишаюся належністю до українського народу».

 7. Тренінг «Толерантність як риса справжнього громадянина».

 8. Година спілкування «Закони, які мене охороняють».

 9. Проект «Я – громадянин України».

3.Краєзнавчий напрямок  «Стежками рідного краю»

Мета: дослідження та вивчення історії, етнографії, фольклору рідного краю.

 Завдання: виховувати особистість у контексті народної духовності; прищеплювати шанобливе ставлення до історії, культури, традицій рідного краю; збагачення духовності особистості через засвоєння надбань культури рідного краю.

 Зміст роботи: екскурсії у краєзнавчий та художній музеї; знайомство з природними пам’ятками краю; вивчення традицій та побуту рідного краю; знайомство з літературою рідного краю; архітектурні споруди міста; зустріч з видатними земляками.

КЛАСНІ ЗАХОДИ:

1. Вшанування визволителів.

2.Вахта пам’яті до річниці визволення України.

3.Відвідання обласного краєзнавчого музею.

4.Літературна зустріч з письменниками та поетами краю.

5.Пошуково-дослідницька робота «Перенесення кращих традицій  старовинних українських свят у сучасні народні обряди».

6.Вечір-зустріч з випускниками закладу, відомими людьми міста та області.

7.Влаштування творчих виставок робіт учнів класу.

8.Екскурсія заповідними місцями міста, Придунайського краю.

 

10. Гармонізація сімейно-шкільного виховання. Інтеграція виховних зусиль класного керівника, педагогів, які працюють у класі, родини, соціокультурних систем.

Головні завдання такої гармонізації:

 - встановити тісний контакт між учительським та батьківським коллективами, зміцнити імідж та підвищити рейтинг школи у мікрорайоні; залучати батьків до активної співпраці для розв’язання важливих  шкільних проблем; пропагувати кращий досвід виховання дітей у сім’ї;

• надавати допомогу та підтримку у складних життєвих ситуаціях;
• інформувати батьків щодо шкільного життя, освітнього процесу;
• здійснювати профорієнтаційну роботу, знайомити з цікавими особистостями села;
• пропагувати здоровий спосіб життя, культуру здоров’я, запобігати негативному впливу вулиці на виховання дитини;
• пропагувати культуру спілкування, мовлення.
• утвердити позитивний імідж батьків і вчителів у шкільному просторі та викликати в учнів почуття гордості за свою родину, школу, місто, Україну.

            Робота з батьками складається з кількох етапів:

 

Перший етап:

- анкетування батьків та учнів;

- відвідування сімей;

- індивідуальні бесіди з членами родини;

- написання творів учнями за темою "Моя родина";

- експрес-опитування "Моя дитина" для визначення питань, які турбують

  батьків під час виховання дітей.

Другий етап:

 – узагальнення отриманої інформації;

- створення банку даних класу;

- вивчення й узагальнення позитивного досвіду сімейного виховання;

- надання психолого-педагогічної допомоги сім’ям, які її потребують;

- залучення батьків до навчально-виховного процесу.

Третій етап:

 – проведення занять батьківського лекторію:    

    "Дерево родоводу" – зустрічі представників різних поколінь, роздуми

     над проблемою виховання, звернення до джерел народної педагогіки.

    "У сімейному колі" – анкетування батьків, індивідуальна робота з

     сім’ями, допомога родинам через консультації, практичні поради,

     зустрічі з лікарями, психологами.

   "Родинний дім" -  зустрічі з батьками та обговорення проблеми

 виховання дітей.

         "Народна світлиця" – звернення до народних традицій.

            "День добрих справ" – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і

             дітей.

            "Вечір великої родини" –  організація відпочинку, ігри, театральні

            вистави тощо.

            "Дні довір’я" –  консультації для батьків психолога і соціального

            педагога  з проблем виховання.

            "Сімейні свята у школі" –  святкування днів народження дітей,

            календарних та  народних свят.

"Батьківський день у школі" -  проведення відкритих уроків для

  батьків, виховних годин з участю батьків, батьківських зборів за участю школярів.

Першим кроком для мене стало проведення анкетування батьків та учнів "Ми і наші діти", "Ми і твої батьки", що дало змогу побачити розходження в поглядах  батьків та дітей.

            В організації роботи з батьками я надаю перевагу активним формам співпраці. Серед колективних форм роботи важливе місце посідають бесіди, семінарські заняття, батьківські збори, круглі столи, диспути.

            Водночас практикуються і індивідуальні форми роботи: консультації шкільного психолога, індивідуальні бесіди, самоосвіта. Найбільший інтерес до психолого-педагогічних тем батьки виявляють, якщо є поєднання теорії з практикою. Тому на семінарських заняттях ознайомлення з теоретичними засадами  супроводжуємо конкретним аналізом виховної роботи.

            Індивідуальна робота дає змогу  сформувати уявлення щодо укладу конкретної сім’ї, її мікроклімату, допомагає батькам знайти правильні шляхи розв’язання певних ситуацій, застосовуючи найефективніші методи й засоби впливу на дитину, для усунення причин конфліктів батьків і дітей.

            Щоб діяти в тісному контакті з родинами, я як  класний керівник разом із  соціальним педагогом, психологом відвідую сім’ї, знайомлюся з житловими умовами, матеріальною забезпеченістю сімей, мікрокліматом, традиціями тощо. В школі створена рада профілактики правопорушень, яка надає практичну допомогу батькам щодо виховання дітей, схильних до правопорушень.

            У питаннях виховання дітей школа співпрацює з різними службами. Проводяться сумісні  рейди-перевірки умов навчання та виховання дітей вдома.

            У практиці роботи педколективу є родинні зустрічі, свята, вогники, дні іменинника, на які запрошуються батьки.

Однією з цікавих форм роботи з батьками є організація дня відкритих дверей, коли батьки  можуть відвідати класи, де вчаться їхні діти, знайомляться з особливостями спілкування педагогів та учнів, спостерігають за активністю дітей на уроках.

Традиційними в класі стали  такі форми роботи:

• "Мої вчителі й однокласники" – розповіді батьків і вчителів про шкільні роки;
• години спілкування з батьками та дітьми: "Витоки добра", "Гармонізація в дитячо-батьківських взаєминах", "Від роду до народу", "Мій родовід, "Почуйте серцем голос вашої дитини";
• круглі столи: "Традиції родинного виховання", "Родинний дім";
• спортивні змагання: "Мама, тато, я – спортивна сім’я", "Козацькі

     розваги";

• лекторії: "Професіонал", "Світ професій";
• трудові десанти;

-  виставки: "Світ захоплення нашої сім’ї", "Родина очима дитини";

• фотовернісажі:  "Найчудовіший день в моєму житті", "Кращий

     сімейний портрет";

 - свята: "Веселий ярмарок", "Масляна", "Іде Св. Миколай", "Свято матері", "Все починається з родини";

• акції:  "Подаруй книгу школі", "Допоможи товаришу";
• конференції: "Роль сім’ї та школи у вихованні громадянина – патріота", "Здорова родина – здорова дитина;
• туристичні походи та екскурсії, в яких беруть участь і батьки, і діти.

У родинному вихованні батьки і педагоги як партнери взаємодоповнюють одне одного, співпрацюють, виправляють недоліки і прорахунки у вихованні. Наша співпраця  - це взаємна довіра, повага і доброзичливість.

            Ми впевнені,  що лише спільними зусиллями зможемо виховати справжню людину.

11.Моніторингові дослідження щодо рівня вихованості учнів, результативності та дієвості системи виховної діяльності класу.

5 клас – 2019-2020 н.р.

Визначення рівня вихованості учнів класу. Діагностика вад особистісного розвитку

Дітям пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін їхньої особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, переконань.

Зміст опитувальника (згода - +, незгода - -)

1. Мені важко зосередитись на чомусь одному.
2. Я не можу довго працювати, не втомлюючись.
3. Я переживаю з будь-якого приводу.
4. Під час виконання завдання я дуже напружений,  скутий.
5. Я часто думаю про можливі неприємності.
6. Я лякливий, багато що викликає в мене страх.
7. Я не люблю чекати.
8. Я не люблю починати нову справу.
9. Я сплю неспокійно, погано засинаю.

11. Я завжди знаходжу швидку відповідь, коли про щось запитують ( можливо, і неправильну, але дуже швидку).
12. У мене часто змінюється настрій.
13. Мені часто все набридає.
14. Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.
15. Я часто відволікаюся на уроках.
16. Коли хтось із дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.
17. Я впевнений, що впораюся з будь-яким завданням.
18. В іграх я не підкоряюся загальним правилам.
19. Я люблю діяти, а не розмірковувати.

21. Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.
22. Іноді мені приносить задоволення, коли я щось зламаю, розіб’ю, розірву.
23. Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
24. Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.
25. У відповідь на розпорядження мені хочеться зробити все навпаки.
26. Я люблю бути першим, верховодити, підкоряти собі інших.
27. Я легко можу посваритися чи побитися.
28. Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.
29. Я не можу змовчати, коли чимось не задоволений.

31. Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.
32. Мені подобається утримувати більше того, що насправді належить.
33. Я часто звинувачую кого-небудь у тому, в чому насправді винний сам.
34. Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині.
35. Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці.
36. Я часто порушую свої обіцянки.
37. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.
38. Я не визнаю своїх помилок.
39. Я роблю все задля своєї користі.

41. Я часто порушую правила поведінки, встановлені вчителем.
42. Я люблю сміятися з інших.
43. Я кривджу своїх товаришів: б’ю їх, передражнюю.
44. Часто я говорю одне, а роблю протилежне.
45. Я розповідаю непристойні історії, вживаю некрасиві слова.
46. Переконаний, що мої пустощі нікому не шкодять.
47. Для своєї користі я часто обдурюю інших.
48. Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.
49. Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів.

51. Я цураюся своїх ровесників, тримаюся з ними на відстані.
52. Я не довіряю людям, побоююся їх.
53. Я не люблю дивитися в очі людини, з якою розмовляю.
54. Я мовчазний, не підтримую розмову з чужими людьми.
55. Мене часто запитують, чим я незадоволений.
56. Мене часто підозрюють у здійсненні негарних вчинків.
57. Люди часто навмисне ображають мене.
58. Я часто буваю засмученим.
59. Я люблю гратися сам.

61. Мені не байдуже, що про мене думають інші.
62. Я повинен завжди все знати.
63. Я не маю права помилятися.
64. Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.
65. Спочатку я піклуюся про інших, а потім уже про себе.
66. Коли я роблю помилку, у мене з’являється почуття провини.
67. Всі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.
68. Інші люди мають право контролювати мою поведінку.
69. Я намагаюся допомагати людям навіть тоді, коли мене про це е просять.

71. Мої успіхи залежать від удачі, везіння, щасливого випадку.
72. Я волію почекати, поки мої труднощі розв’яжуться самі собою.
73. Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.
74. Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.
75. За мене вирішують інші, що й як робити.
76. Я не винен, що не можу домогтися кращих успіхів.
77. Я не планую того, що зі мною трапляється.
78. Я сам нічого не можу змінити в своєму житті.
79. За моє здоров’я відповідають дорослі.

81. Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.
82. Коли я йду з мамою в магазин, я більше хотів би, щоб мені купили цукерки, ніж книжку.
83. Я не мрію стати актором.
84. Мені не подобаються квіти.
85. Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує кожного дня, ніж фрукти – ананаси, мандарини, ківі.
86. Я не радію, коли бачу щось красиве й незвичайне.
87. Мене цікавлять технічні іграшки.
88. Мені не подобається гратися з ляльками.
89. Я не люблю вигадувати різні небилиці.
90. Я не плачу, коли чую сумну історію.

Обробка результатів

Додаються всі плюси по стовпчиках-шкалах:

1-тривожність

2-імпульсивність

3-агресивність

4-схильність до нечесної поведінки

5-асоціальність

6-замкнутість

7-невпевненість

8-екстерпальність

9-естетична нечутливість

Рівнева шкала оцінки стандартна:

8-10 балів – високий рівень вираженості вади

4-7 балів –середній

1-3 балів – низький

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі: всього у класі – 26 учнів; високий рівень -14 (54%), середній – 10 (39%), низький – 2 (7%).

 

 

 

6 клас – 2020-2021 н.р.

Визначення рівня вихованості учнів класу

Дітям пропонується відповісти на запитання словами: так, ні, іноді.

1. Чи часто ти замислювався над тим, як впливають твої вчинки на навколишніх?
2. Чи любиш ти аналізувати свої вчинки?
3. Чи бували в тебе вияви брутальності?
4. Чи можеш ти зупинити того, хто занадто самовпевнений?
5. Чи подобається тобі демонструвати свій авторитет?
6. Чи знаєш ти власні вади?
7. Чи перебиваєш ти співрозмовника?
8. Чи любиш ти допомагати людям?
9. Чи сваришся ти часом зі своїми друзями?
10. Чи трапляються конфлікти в твоїй сім’ї між тобою і батьками?
11. Чи допомагаєш батькам, старшим членам родини?
12. Чи сподіваєшся ти на подяку, якщо вже комусь допоміг?
13. Чи відчуваєш відповідальність за братів наших менших?
14. Чи відчуваєш ти, що тільки від тебе залежить твоє майбутнє?
15. Чи виконуєш громадські доручення, береш участь у діяльності органів самоврядування?
16. Чи здатний ти висловлювати власну думку?
17. Чи активний ти у суспільно-корисній діяльності?
18. Свої справи у вільний час плануєш разом із батьками?
19. Чи займаєшся ти спортом?
20. Чи маєш ти шкідливі звички?
21. Ти вважаєш себе організованою людиною?
22. Чи ставишся ти бережно до охорони природи в повсякденній діяльності?
23. Чи вмієш ти керувати своєю поведінкою?
24. Чи свідомо ставишся до свого здоров’я?
25. Чи розумієш зв’язок внутрішньої і зовнішньої культури людини?
26. Чи готовий до свідомого вибору професії?

Алгоритм обробки матеріалів

• виставляється 3 бали за відповіді:

«ТАК» - на запитання 1,2,4,6,8,11,13-19,21-26

«НІ» - на запитання 3,7,9,10,20

«ІНОДІ» - на запитання 5,12

• виставляється 2 бали за відповіді:

«НІ» - на запитання 5,12

«ІНОДІ» - на запитання 1-4, 6-11, 13-26

• виставляється 1 бал за відповіді:

      «ТАК» - на запитання 3,5,7,9,10,12,20

      «НІ» - на запитання 1,2,4,6,8,11,13-19,21-26.

     Підраховуючи суму балів, ми маємо такі рівні вихованості:

0-25 – низький рівень

26-51 – середній рівень

52-78 – високий рівень

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі: всього у класі – 24 учнів; високий рівень -15 (62%), середній – 8 (33%), низький – 1 (5%).

 

7 клас – 2021-2022 н.р.

Визначення рівня вихованості учнів класу

Дітям пропонується відповісти на ряд питань.

Блок №1

1. Частіше, я з першої зустрічі впізнаю близьку по духу мені людину.
2. Я легко можу представити себе будь-якою тварино, відчувати її стан.
3. Мені легко вдається копіювати інтонацію і міміку людей.
4. Мені рідко зустрічались люди, яких би я розумів без зайвих слів.
5. У мене творча натура – поетична, художня, артистична.
6. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці можуть  так сильно ображати людину.

Блок №2

1. Я суворо дотримуюсь принципів моралі.
2. Я завжди дотримуюсь почуття обов’язку та відповідальності.
3. Я вважаю, що дотримання законів є обов’язковим.
4. Я вважаю, що люди повинні відмовитись від вживання спиртних напоїв.
5. Я люблю читати книги на теми моральності.
6. Я люблю лекції на серйозні теми.
7. Я вважаю, що будь-яку роботу слід доводити до кінця, навіть якщо здається, що в цьому немає необхідності.

Блок №3

1. Думаю, що я менш чуттєвий і легко збуджуюсь, ніж більшість людей

А –вірно

Б –важко відповісти

В –не вірно

2. Я настільки обережний і практичний, що зі мною трапляється менше неприємностей

А –вірно

Б –важко відповісти

В – невірно

3. Зусилля, використані на складання планів

А –ніколи не марні

Б –важко відповісти

В – не варті цього

4. У мене виникають сильні емоції: тривога, гнів – без поважної причини

А – вірно

Б – іноді

В – невірно

5. Акуратні, вимогливі люди не уживаються поряд зі мною

А – вірно

Б – іноді

В – невірно

Блок №4

1. Коли я лягаю спати, я засинаю:

А – швидко

Б –дещо середнє

В –з трудом

2. У мене завжди вистачає енергії, коли це необхідно:

А- вірно

Б –важко відповісти

В –невірно

3. Те, що в деякій мірі відволікає мою увагу:

А – дратує мене

Б – дещо середнє

В – зовсім не заважає мені

4. Те, що я роблю, у мене не виходить:

А – рідко

Б- іноді

В – часто

5. Іноді у мене бувають нетривалі приступи па морочення без поважної причини:

А- вірно

Б- не знаю

В – невірно

6. Мені буває сумно:

А – часто

Б- іноді

В- рідко

Блок №5

1. В компанії я дозволяю іншим жартувати і розповідати будь-які історії

А –вірно

Б- іноді

В- невірно

2. Мені подобається запрошувати гостей:

А- вірно

Б- не знаю

В- невірно

3. Найгірше покарання для мене:

А – важка робота

Б- не знаю

В- бути на самоті

4. Можливо, деякі люди вважають, що я багато розмовляю:

А – скоріш за все, так

Б- не знаю

В- думаю, що ні

5. Я живу сьогоднішнім днем в більшій мірі, ніж інші

А- вірно

Б- важко сказати

В –невірно

6. Я вважаю, що треба запобігати додаткових хвилювань, тому що вони втомлюють

А – вірно

Б-  не знаю

В- невірно

Блок №6

1. Коли хтось з моїх ровесників уявляє себе начальником, я роблю все, щоб вони не зазнавались.
2. Якщо мене не попросять по-доброму, я не виконаю прохання.
3. Якщо мені не подобаються встановлені правила, мені хочеться їх порушити.
4. Якщо хтось уявляє себе начальником, я цьому заважаю.
5. Якщо хтось виводить мене з себе, я не звертаю на це уваги.

Підводячи підсумки стосовно визначення рівня вихованості учнів класу, можна говорити про те, якщо сума балів в сукупності становить:

0-21 – низький рівень

22-27 – середній рівень

28-37 – високий рівень вихованості

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі: всього у класі – 22 учнів; високий рівень -15 (68%), середній – 6 (27%), низький – 1 (5%).

 

8 клас – 2022-2023 н.р.

Визначення рівня вихованості учнів класу «Зміна рівня вихованості особистості школяра з урахуванням його вікових особливостей та індивідуального розвитку»

Учням пропонуються питання з варіантами відповідей. Вони повинні обрати одну відповідь

1. Якщо твій однокласник помиляється, то ти:

А)не звертаєш уваги

Б)смієшся з нього

В)підтримаєш його.

2. Я завжди радий приєднатися до великої компанії:

А)так

Б)це залежить від компанії

В)не люблю великі компанії.

3.  Якщо ти обіцяєш батькам чи друзям виконати якусь справу, але виникають якісь труднощі, то ти:

А)обов’язково виконую обіцяне

Б)прошу виконати когось іншого

В)особливо не хвилююсь.

4. Культура нашої країни багата, тому що Україна – багатонаціональна країна. Чи вважаєш ти це твердження вірним?

А)так

Б)можливо, це так

В)мене це не обходить.

5.Чи займаєшся ти якоюсь творчою діяльністю?

А)так

Б)раніше займався, зараз – ні

В)ніколи не займався.

6.Чи є в тебе постійні  хатні обов’язки?

А)так

Б)іноді допомагаю, коли попросять батьки

В)у мене один обов’язок – навчання.

7.Витрати на хворих та інваліді – це марна витрата грошей?

А)так

Б)ні

В)це справа держави.

8.Чи складно тобі виступати перед великою аудиторією?
А)так

Б)іноді – так

В)ні.

9.Якщо батьки пообіцяли тобі щось купити, але не змогли цього зробити через матеріальні труднощі, то ти:

А)вимагаю, бо обіцянки необхідно виконувати
Б)спочатку почекаю, а потім нагадаю

В)відмовляюсь від купівлі.

10. Ти зайшов у кафе пообідати. Є вільне місце за столиком, де сидить людина іншої раси. Чи залишишся ти у кафе обідати?

А)так

Б)ні

В)подумаю.

11. Чи намагаєшся ти прикрасити власну кімнату?
А)так

Б)хай цю красу створюють інші, мані не до того

В)я не звертаю на це уваги.

12. Якщо у школі виникають труднощі з якимсь предметом, то ти:
А)особливо не переживаю

Б)додатково займаюся з цього предмета

В)добре готуюся до контрольних робіт.

13. Якщо до тебе звертається дитини-інвалід, то ти:
А)спокійно розмовляю з нею

Б)відходжу, бо не знаю, як правильно повестися

В)проходжу повз неї.

14. Чи легко ти знайомишся з незнайомими дітьми у дитячих таборах?
А)так

Б)по-різному

В)це викликає у мене труднощі.

15. Як ти поводишся при сторонніх людях?
А)демонструю добрі манери

Б)по-різному

В)завжди поводжу тебе однаково .

16. Як ти ставишся до новеньких у класі?
А)підтримую їх
Б)не став дружити з ними

В)поставився дуже негативно.

17. Як би ти витратив вільний час?
А)сходив би до музею

Б)сходив би на стадіон

В)залишився би вдома.

18. Чи доводиш ти розпочаті справи до кінця?
А)завжди

Б)залежить від конкретної справи

В)це зовсім не обов’язково.

19. Тебе просять послати книги до дитячого будинку. Що ти зробиш?

А)принесу найцікавіші книги

Б)принесу книги, які мені вже не потрібні

В)якщо ще хтось принесе, тоді й я.

20. Чи можеш ти організувати колективну роботу?

А)так

Б)це залежить від конкретного колективу

В)не хочу бути організатором.

21. Тебе вчитель просить виконати справу, яка здається нездійсненною. Твої дії:

А)зроблю все, що можу

Б)звернусь по допомогу

В)скажу, що не зможу виконати.

22. Я не можу уявити, що моїм другом може стати людина іншого віросповідання:

А)так

Б)ні

В)для мене це не головне.

23. Чи маєш ти улюбленого письменника?

А)так

Б)я не запам’ятовую авторів

В)я цим зовсім не цікавлюсь.

24.Що ти робиш, якщо твоя родина чекає на гостей?

А)активно допомагаю

Б)допомагаю, якщо це мої гості

В)уходжу з дому, щоб не заважати.

25. Що ти зробиш, якщо серед гостей помітиш сумну дитину?

А)це не моя справа

Б)як складуться обставини

В)підійду і почну розмову.

26. Ваш клас саджає дерева біля школи. Що ви робите?

А)нехай це робить весь клас

Б)сам зберу групу

В)я це можу зробити сам.

27.Тобі сказали, що твій поводиться нечесно з тобою. Що ти зробиш?

А)не буду з ним спілкуватися

Б)почав би уважно стежити за ним

В)відкрито сказав би йому про свої підозри.

28.Чи гнівить тебе неохайно одягнений учень?

А)так

Б)ні

В)зовнішність для мене не має значення.

29. Чи читаєш ти у книжках описи природи, хвилювань героя

А)я це не читаю

Б)читаю, якщо є настрій

В)так, завжди.

30. Ти прийшов на суботник і бачиш, що всі уже працюють. Твої дії:

А)спочатку відпочину

Б)піду додому

В)обов’язково почну працювати.

Підраховуємо суму балів по кожному аспекту. Потім вираховуємо спільний бал, за яким і визначаємо рівень вихованості кожного учня.

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі: всього у класі – 20 учнів; високий рівень -14 (70%), середній –4(20%), низький – 1 (10%).

 

ЗАПЛАНОВАНО на перспективу:

9 клас – 2023-2024 н.р.

Визначення рівня вихованості учнів класу

1. Суспільно-політична активність:

А)постійно цікавлюсь перебігом політичних подій у країні і світі;

Б)досить активно цікавлюсь політичними подіями;

В) політично недостатньо проінформований;

Г) політичними подіями не цікавлюсь.

2. Чи у вас почуття патріотизму?

А)своє майбутнє пов’язую тільки з Україною;

Б)хотів би пишатися своєю державою;

В)я ще не вирішив, де буду жити й працювати;

Г) я хочу жити в іншій країні.

3. Чи є у вас почуття громадянської відповідальності?

А)добре знаю закони і правила;

Б)прагну бути чесним і справедливим;

В)недостатньо знаю закони;

Г)не люблю виконувати закони і правила.

4.Бережливість:

А)бережливо ставлюсь до особистого і суспільного майна;

Б)бережу особисте і державне майно;

В)недостатньо бережливий;

Г)недбайливий.

5.Допитливість:

А)прагну постійно підвищувати свій розумовий та загальний рівень;

Б)прагну багато знати;

В)навчаюсь непогано, мрію стати кращим;

Г)навчаюсь погано.

6.Працелюбність:

А)завжди готовий виконати будь-яке завдання;

Б)можу виконати завдання, але не занадто ініціативний;

В)виконую завдання, якщо за цим спостерігають дорослі;

Г)не люблю працювати.

7.Гуманність:

А)виявляю повагу до інших  та піклування про них;

Б)прагну припиняти прояви недоброго ставлення до людини;

В)допомагаю оточуючим, але не ініціативний;

Г)можу порушити права інших людей.

8. Цілеспрямованість:

А)усвідомлюю, ким і яким хочу стати в майбутньому;

Б) усвідомлюю, ким хочу стати;

В)чітко ще не уявляю, ким хочу стати

Г)професійні наміри ще не визначилися.

9.Вимогливість до себе:

А)об’єктивно оцінюю свої пізнавальні можливості та риси характеру;

Б)прагну покращити свою особистість;

В)не завжди самокритичний;

Г)зовсім не самокритичний.

Підраховуємо суму балів по кожному аспекту. Потім вираховуємо спільний бал, за яким і визначаємо рівень вихованості кожного учня.

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі: всього у класі – 20 учнів; високий рівень -15 (75%), середній –4(20%), низький – 1 (5%).

 

 

10 клас – 2024-2025 н.р.

Діагностика громадянської вихованості школярів

І. Ставлення особистості до рідної землі, до рідного краю:

А)щира любов до Батьківщини, рідних має дієвий характер; культ рідного краю; турбота про охорону довкілля;

Б)любов до батьків, родичів; родинні традиції дотримуються епізодично; любов до природи має споглядальний характер;

В)байдужість до всього оточуючого.

ІІ. Ставлення до української нації:

А)сповідує національну ідею, дорожить моральними цінностями народу;

Б)усвідомлює свою належність до української  нації;

В)відсутність почуття власної гідності.

ІІІ. Ставлення до розбудови незалежної держави:

А)орієнтація власних зусиль на розбудову української державності;

Б)не докладає власних сил до розбудови, хоч усвідомлює її необхідність;

В)байдуже ставлення до української ідеї.

IV. Ставлення до суспільства:

А)цінує почуття національної гордості,  моральні принципи;

Б)наявне почуття обов’язку перед суспільством;

В)слабо розвинене почуття обов’язку перед суспільством.

На основі відповідей учнів робимо висновок про рівень  їх вихованості громадянськості: максимальний – 4 бали, високий – 3 бали, середній – 2 бали, низький – 1 бал, невихованість – 0 балів.

Далі – на основі даних робимо висновок про рівень вихованості  учнів у класі:

8.Ефективність технології управління ( в межах класного колективу), яке забезпечує інтеграцію компонентів в цілісну систему і розвиток цієї системи виховної діяльності класу.

   Виховна робота у даному класі ведеться ще з 2007 року. Аналізуючи результати моніторингових досліджень з 2007-2008 навчального року по теперішній час, кожний може зробити висновок , що рівень вихованості учнів класу неухильно росте, що свідчить про ефективність системи виховної діяльності класу.

9.Дієвість системи виховної діяльності класу, її результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності класного керівника.

Модель ідеального учня.

Ідеальних учнів у суспільстві не існує. Ідеальними вони стають,коли навчаються та виражають свою творчість,здібності. Це учень, який точно знає свої життєві орієнтири, чітко виражає свою позицію, є справжнім громадянином  і патріотом.

Модель випускника – це учень, який  є гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміє інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці; вміє  критично мислити,використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем, генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність, володіти комунікативною культурою, уміє працювати в команді, запобігати та виходити з будь­яких кон фліктних ситуацій, цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави.

Модель вчителя. Справжнього вчителя відрізняє гуманістична спрямованість його особистості, його активне ставлення до дитини з позицій педагогічної любові, дружби, товариськості, порядності, справедливості, доброти, розуміння.

10. Умови ефективного функціонування досвіду.

   На мою думку, на сьогоднішній день учитель має стати менеджером освітньої діяльності, який має відповідний досвід, робить усе для соціальної адаптації дитини у шкільному колективі, створює умови для самовиховання та саморозвитку кожного школяра.

17.Адресна спрямованість досвіду. Мій досвід виховної роботи у шкільному колективі адресується насамперед  класним керівникам, може творчо застосовуватися будь-яким учителем у власній діяльності, готовий для апробації у загальноосвітніх закладах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

1. Концептуальна модель системи виховної діяльності класу.

МОДЕЛЬ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ  КЛАСУ

Мета: формування і розвиток  компетентної особистості,  яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин,  сім’янин, професіонал.

Завдання:

1. Забезпечити реалізацію особистісно орієнтованого, діяльнісного, системного, компетентнісного підходів до організації виховного процесу в шкільному й класному колективах.
2. Створити виховний простір як основу розвитку творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього процесу,  їх саморозвитку й самореалізації.
3. Організувати виховний процес на засадах народної, родинної та етнопедагогіки з урахуванням вікових особливостей дитини.
4. Широко впроваджувати в практику інноваційні виховні технології (проектні, «Створення ситуації успіху» тощо).
5. Оптимізувати співпрацю органів учнівського самоврядування, дитячих та юнацьких громадських організацій.
6. Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід реалізації моделі.
7. Залучити батьківську громаду, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді.

Очікувані результати:

• сформується духовна, високоморальна, компетентна особистість, гідний громадянин  України, професіонал, сім’янин.
• підвищиться рівень вихованості й загальної культури школяра.
• змінюється ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави, природного й соціального довкілля та до самої себе.
• зросте інтерес батьківської громади, представників органів державної влади, громадських і благодійних організацій до виховання дітей та учнівської молоді.
• підвищиться імідж загальноосвітнього навчального закладу.

Концепція

Провідна ідея – побудова освітнього процесу на основі науково обґрунтованої системи загальнокультурних і національних цінностей,  сукупності соціально значущих якостей особистості,  що характеризують її ставлення до суспільства і держави,  людей,  природи,  праці,  мистецтва,  самої себе.

Зміст виховання (відповідно до основних орієнтирів виховання).

Зміст виховання для всіх ступенів навчання (початкова, основна, старша школа) побудований згідно програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», зокрема:

• Ціннісне ставлення до суспільства і держави;
• Ціннісне ставлення до людей;
• Ціннісне ставлення до природи;
• Ціннісне ставлення до мистецтва;
• Ціннісне ставлення до праці;
• Ціннісне ставлення до себе.

 

Науково-методичне забезпечення виховного процесу:

• формування готовності педагогічних кадрів до організації виховного процесу згідно сучасних вимог, через оптимізацію методичної роботи;
• використання активних інноваційних педагогічних технологій, форм і методів виховання;
• здійснення моніторингу рівня розвитку виховної системи;
• розробка прогностичної моделі особистості випускника ЗНЗ.

 

Взаємодія органів учнівського самоврядування, дитячо-юнацьких об’єднань, інших інститутів:

• структура учнівського самоврядування;
• структура дитячих та юнацьких громадських організацій;
• спільні заходи щодо реалізації виховної системи загальноосвітнього навчального закладу.

 

Психологічний супровід реалізації моделі виховної системи:

• виявлення та становлення індивідуальних особливостей школярів;
• вплив виховного простору на розвиток, саморозвиток і самореалізації особистості учня;
• ціннісне ставлення до суспільства і держави, природи і самої себе тощо.

 

Шляхи реалізації моделі:

1. Створення комплексної програми виховання дітей та учнівської молоді.
2. Забезпечення готовності вчителів, класних керівників до розв’язання проблем виховання дітей та учнівської молоді.
3. Науково-методичне та інформаційне забезпечення моделі.
4. Співробітництво із зацікавленими громадськими організаціями,  волонтерськими центрами тощо.

 

 

2. Схема моделі виховної діяльності класу.

 

3. Діаграми росту вихованості учнів класу (2019-2023)

Графік рівня вихованості учнів класу

 

 

 

Кругова діаграма рівня вихованості учнів класу

 

     4. Лист Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 року №1/9105-22

Щодо організації виховного     процесу в закладах освіти   у 2022/2023 н. р.

Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання інформаційні матеріали щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році.

Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників закладів освіти з метою об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння та співробітництва щодо захисту прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих навичок та моделей поведінки.

Додатки: на 18 арк. Додаток 1

до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №9105-22

Інформаційні матеріали

щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році

Російський напад на Україну створив безпосередню та зростаючу загрозу життю й добробуту 7,5 млн українських дітей.

Унаслідок військових дій 3 млн дітей в Україні та понад 2,2 млн дітей у країнах, котрі приймають біженців із неї, потребують невідкладної гуманітарної допомоги. Внутрішнє й зовнішнє (за межі України) переміщення торкнулося кожних двох дітей із трьох.

Війна впливає на психічне здоров’я кожного громадянина України. Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу. Міністерство освіти і науки України пропонує для практичного застосування методичні матеріали, які напрацьовані освітянами спільно із партнерами, для роботи із учасниками освітнього процесу, які потребують психологічної допомоги (Додаток 2).

Пам’ятаймо, шановні колеги, що всі ми різні, але всі адаптивні. Слід правильно працювати над своїм емоційним станом в критичній ситуації, щоб жити далі і робити крок в майбутнє.

В жорстоких реаліях воєнного стану в Україні перед освітянами стоїть важливе завдання - об’єднання зусиль педагогічної та громадської спільнот на засадах взаєморозуміння, співробітництва щодо захисту прав та свобод, оволодіння дітьми універсальними цінностями та моделями поведінки, які складають основу світової культури.

Відповідно до Закону України «Про освіту», Концепції Нової української школи виховання є невід’ємною складовою освітнього процесу, є наскрізним процесом, охоплює усі сфери шкільного життя і має ґрунтуватися на цінностях.

Особлива роль в організації виховної діяльності в закладі освіти належить класним керівникам. Діяльність класного керівника регламентується

«Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти», затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 року № 434, затвердженим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 року за №659/4880 ( зі змінами).

Ресурс: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0659-00#Texthttps://ips.ligazakon.net/document/RE12665

Права дитини.

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини в перший же рік своєї незалежності. Ця Конвенція була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року.

Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-12#Text

Конвенція ООН про права дитини містить 54 статті. В цих статтях міститься 40 прав, які має дитина.

В Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених                            міжнародним        та            вітчизняним           законодавством, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов’язано з посиленням уваги з боку держави      до                    інтересів                            дітей,                     удосконаленням                    механізму           контролю       за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами. В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх,

і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивільного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими законами, такими як закони «Про охорону дитинства», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про попередження насильства в сім'ї».

Відповідно до Закону України «Про освіту» в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

4 червня, у нашого майбутнього знов подія. І це, на жаль, не свято… День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Він був установлений Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2021 року із врахуванням того, що з 2014 року на території Донецької, Луганської та інших областей внаслідок збройної агресії та інших дій держави-агресора проти України загинуло щонайменше 260 дітей. Чого саме 4 червня? Історія заснування цього сумного дня повертає нас у 19 серпня 1982 року. Саме тоді, під час засідання Генеральної Асамблеї ООН, членами цієї міжнародної організації було ухвалене рішення про заснування Міжнародного дня безневинних дітей – жертв агресії із щорічним відзначенням 4 червня.

Наша держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги. Для отримання такої допомоги варто зателефонувати за номером Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).

Вважаємо за доцільне розмістити на сайтах органів управління освіти та на сайтах закладів освіти банер з гіперпосиланням на офіційний веб-сайт системи Безоплатної правової допомоги (https://legalaid.gov.ua/) та сприяти розміщенню згаданого банеру системи Безоплатної правової допомоги з гіперпосиланням на веб-сайтах органів управління освіти та закладів освіти. Банери для розміщення знаходяться за посиланням: http://bit.do/legalaid.Карпе

 

Національно-патріотичне виховання

Наказом МОН України від 06.06.2022 №527 затверджено Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641

Серед основних складових національно-патріотичного виховання в Концепції виокремлені громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне виховання.

Метою національно-патріотичного вихованим визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно- моральних цінностей Українського народу, національної самобутності.

Успішність національно-патріотичного виховання значно підвищиться, якщо ми навчимося протидіяти маніпулятивним впливам. Ми живемо в умовах потужної інформаційної боротьби. Щодня, щогодини та щохвилини на нас впливає величезна кількість різноманітної інформації – тривожної, шкідливої, маніпулятивної, обнадійливої тощо. Кількість повідомлень, яку ми «перетравлюємо», незрівнянна ні з чим та зростає щодня. Наше завдання – критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить. Пам’ятати, що ми є суб’єктами нашого життя, а не об’єктами впливів зовні. І здатні усвідомлено приймати рішення. Більше того – маємо навчати цього наших дітей.У часи невизначеності, відсутності усталених рішень, які всі ми зараз переживаємо, особливого значення для виживання людини, суспільства, держави набуває критичне мислення. Такий тип мислення потрібен для вирішення неординарних практичних завдань. Тож сучасній людині важливо вміти розрізняти маніпуляції, усвідомлювати їхні наслідки, ефективно протистояти їм.

Центр                  протидії            дезінформації              при           РНБО           України: https://cpd.gov.ua/category/events/

Все про медіаосвіту й багато корисних ресурсів для педагогів:

https://www.aup.com.ua/http://medialiteracy.org.ua/

Перешкоджайте проявам расизму, шовінізму, приниженню гідності іншомовних людей і підкреслюйте словом і ділом моральний наратив демократії, толерантності, прав людини та верховенства права, територіальної цілісності та єдності народів України.

Протидія булінгу

Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX у закладах освіти виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина тощо. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

Питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та             інших   дитячих закладах мають забезпечуватися   на              принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601Концепцією          Нової                              української школи          передбачено формування ціннісного                       ставлення              і               судження   у     школярів,    вміння   вибудовувати доброзичливі і толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.

   Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь- якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-

    Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» внесено зміни до Закону України «Про освіту» щодо визначення поняття булінгу (цькування), його типових ознак.

   Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646

«Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за № 111/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінку (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

Механізм реагування на випадки булінгу (цькування), процедури застосування заходів виховного впливу запроваджено у закладах освіти всіх типів і форм власності, крім тих, які забезпечують здобуття освіти дорослих, у тому числі післядипломної освіти.

Наголошуємо, що згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII, до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.

Згідно із Законом України від 15.07.2021 № 1658-IX визначено зміст поняття безпечне освітнє середовище, як сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.

До програм підвищення фахового рівня педагогічних працівників мають бути включені навчальні модулі з питань компетентнісного навчання і створення безпечного і дружнього до дитини освітнього середовища. Зокрема: курс «Безпечна і дружня до дитини школа» (http://scfs.multycourse.com.ua/ua/), навчальний модуль «Основи формування соціальної і здоров’язбережувальної компетентності учнів» (https://is.gd/d6ZHyj), тренінг «Вчимося жити разом» (https://is.gd/vKHYI3), модуль «Методика компетентісного навчання за інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (https://is.gd/Poqn6X), онлайн-курси

«Основи здоров’язбережної компетентності» (http://multycourse.com.ua/ua), «Освіта на основі життєвих навичок» (http://dlse.multycourse.com.ua/ua/), освітня програма «Базові навички медіатора/медіаторки в закладах освіти. Створення та координація діяльності служби порозуміння з числа учнів та учениць для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна- рівній» (http://bit.ly/36hJTFt).

   На сайті МОН під рубрикою «Антибулінг» розміщений банк методик (інструментарію)(https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu).

Наголошуємо, що на доступному місці у закладі освіти варто розмістити контактну інформацію про керівників та педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов’язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини; номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).

Для використання в профілактичній роботі в закладах освіти на сайті МОН розміщений у вільному доступі банк педагогічних технологій у рубриці

«Корисні посилання щодо теми антибулінгу».

З           метою      профілактики        булінгу      (цькування)        у    закладах       освіти рекомендуємо:

впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів                                мирним      шляхом.      Базові      навички      медіації»       та    факультатив

«Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Режим доступу

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/1-komplekt-programmediatsiya.pdf

використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»;

Режим доступу:

https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/.

розвивати медіацію-однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти».

проводити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.

 

Запобігання домашньому насильству

 

Поруч із булінгом (цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство.

Верховна Рада України 20 червня 2022 року ратифікувала Конвенцію  Ради Європи про                    запобігання         насильству        щодо                 жінок    і              домашньому

насильству (Стамбульську конвенцію).

Документ розроблено на виконання заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з метою запобігання насильству стосовно жінок, домашньому насильству та боротьбу із цими явищами.

Конвенція є першим міжнародним законодавчим актом, що передбачає захист прав жінок. Метою документу є захистити жінок від усіх форм насильства та дискримінації, боротися за рівність між жінками й чоловіками, розробляти політику та заходи для захисту всіх жертв насильства й надання їм допомоги. Україна приєдналася до конвенції у 2011 році.

Ратифікація Стамбульської конвенції запроваджує важливі механізми запобігання і протидії насильству: зобов’язання допомоги, створення притулків, організація гарячих ліній, надання компенсацій постраждалим, криміналізація видів насильства тощо.

З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text ) Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).

Із інформацією щодо захисту прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права можна знайти за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/str_19188

З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami

                                 Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ

«Інститут модернізації змісту освіти». Режим доступу:

https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdU

w/view

Запобігання та протидія торгівлі людьми

З початку 2022 року в Україні Національна поліція зафіксувала 77 випадків торгівлі людьми. Серед них було 26 фактів сексуальної експлуатації та 28 — трудової експлуатації.

Українські правоохоронці борються з двома видами торгівлі людьми. Перший починається і закінчується на території нашої країни. Серед таких випадків найбільш розповсюджені трудова та сексуальна експлуатація.

Другим видом є торгівля людьми, яка починається на території України з вербування, однак сам злочин відбувається на території іншої держави.

https://www.youtube.com/watch?v=5aXrSiUqRoc

В Україні є Telegram-бот«Залишайся в безпеці», у якому можна дізнатися, як не стати жертвою торгівлі людьми, безпечно працевлаштуватися в Україні та за кордоном, розпізнати потенційних зловмисників, а також до кого звернутися за допомогою.

Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012,

№ 19-20, ст.173) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.

Головні завдання навчально-виховних заходів із вищезазначених негативних явищ – підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.

Міністерство освіти і науки України вважає за доцільне:

педагогічним працівникам закладів освіти пройти он-лайн курси підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні http://stoptrafficking.org

продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);

впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-10 класів

«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/protidiya-torgivli-lyudmi

впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 – 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»;

проводити інформаційні кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми;18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини;

розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями і фондами;

налагодити освітню роботу із батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми;

поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578 з питань протидії торгівлі людьми;1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.uaНаціональної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» створено електронний банк курсів (спецкурсів), які впроваджуються у вищих навчальних закладах та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність. Захист прав людини»: https://imzo.gov.ua/protidiya-torgivli-lyudmi/navchalni-programi/

Профілактика шкідливих звичок та девіантної поведінки

Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних та психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного процесу закладу освіти.

Особливу тривогу викликає те, що порушується стаття 54 Закону України “Про освіту” у частині недостатньої діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти щодо запобігання вживанню здобувачами освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів та тютюнових виробів.

Просимо в межах компетенції:

впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв’язання наркотичних і алкогольних проблем згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань;

забезпечувати підтримку розвитку системи позашкільної освіти; формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєвих

навичок, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним з наркотиками; здійснювати   комплекс   профілактичних   заходів,   спрямованих   на

підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, формування у них свідомого відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних

з утриманням, вихованням та освітою дітей;

впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді;

створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства, безпритульні), сприяння захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо.

При цьому інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 689 затверджено Порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні.

Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689-2019-%D0%BF#Text

Звертаємося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державної адміністрації організувати виконання та надати в межах компетенції Міністерству освіти і науки моніторингові показники, які містять інформацію про проведені у 2022/2023 навчальному році профілактичні заходи, спрямовані на зниження рівня вживання психотропних речовин, за формою згідно з додатком 7 зазначеної Постанови.
Інформацію надсилати на електронну адресу [email protected] до 01 квітня 2023 року.

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами та закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада      2019 р. № 1335-р.Ресурс доступу за посиланням:

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-a1335rСитуація щодо кримінальних правопорушень у дитячому середовищі спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів та служб на

місцевому рівні

Враховуючи викладене, Міністерство вважає, що профілактика кримінальних правопорушень спонукає до формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, що сприяють учиненню дітьми злочинів, подолання девіантної поведінки.

Рекомендуємо:

проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;

провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації позакласної зайнятості цієї категорії дітей тощо.

Сприяння розвитку учнівського самоврядування

Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на питаннях щодо активізації суспільно-значущої діяльності та розвитку учнівського самоврядування в закладах освіти.

Відповідно до статей 28 та 70 Закону України «Про освіту» в закладах освіти функціонують органи учнівського самоврядування, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов повноцінного становлення особистості, її успішної інтеграції у суспільне життя, залучення до участі дітей у державно-громадському управлінні закладом на принципах прозорості і відкритості.

Рекомендуємо формувати пріоритети та стратегічні напрямки у роботі з дітьми та учнівською молоддю, підтримувати соціально-активні програми, ініціативи та проєкти органів учнівського самоврядування; удосконалювати механізми урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя; забезпечувати ефективну взаємодію між громадськими організаціями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Сімейне виховання

       Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальним у сучасних умовах і ці питання унормовані в таких нормативно-правових актах України щодо прав, обов’язків та відповідальності батьків за виховання дітей:

Закон України «Про освіту», стаття 55. Права та обов’язки батьків здобувачів освіти;

Закон України «Про охорону дитинства», стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини;

Цивільний кодекс України, стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою;

Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей;

Кримінальний кодекс України, стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування;

Сімейний кодекс України, стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав, тощо.

Радимо використовувати під час організації виховної роботи з учасниками освітнього процесу матеріали, надіслані Міністерством освіти і науки України у 2022 році, зокрема:

1.«Щодо     діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році» від 02.08.2022 р. №18794-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-diyalnosti-psihologichnoyi-sluzhbi-u-sistemi-osviti-v-20222023-navchalnomu-roci

2.«Щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України» від 22.06.2022 р. № 1/6885-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-ta-protidiyi-seksualnomu-nasilstvu-povyazanomu-zi-zbrojnoyu-agresiyeyu-rosijskoyi-federaciyi-na-teritoriyi-ukrayini

3.«Про Рекомендації щодо усунення ризиків торгівлі людьми у зв’язку з війною в Україні та гуманітарною кризою» від 14.06.2022 р.

№ 1/6355-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-rekomendaciyi-shodo-usunennya-rizikiv-torgivli-lyudmi-u-zvyazku-z-vijnoyu-v-ukrayini-ta-gumanitarnoyu-krizoyu

4.“Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України” від 10.06.2022р. № 1/6267-22

Ресурс доступу:

https://imzo.gov.ua/2022/06/13/lyst-mon-vid-10-06-2022-1-6267-22-pro-deiaki-pytannia-natsional-no-patriotychnoho-vykhovannia-v-zakladakh-osvity-ukrainy/

5.«Про запобігання та протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні» від 30.05.2022 № 1/5735-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zapobigannya-ta-protidiyu-domashnomu-nasilstvu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

6.«Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні » від 1305.2022 р. № 1/5119-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zdijsnennya-preventivnih-zahodiv-sered-ditej-ta-molodi-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

7.«Про       забезпечення         психологічного          супроводу        учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» від 29.03.2022 р.

№ 1/3737-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogo-suprovodu-uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini

8.«Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії » від 25.03.2022 р. № 1/3663-22

Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-torgivli-lyudmi-v-umovah-voyennoyi-agresiyi

Принагідно зауважуємо, що відповідно до Закону України «Про освіту» заклади освіти наділені автономією, що полягає в їх самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» організація освітнього процесу та діяльності закладу загальної середньої освіти належать до повноважень його керівника.

 

Додаток 2

до листа Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022 №1/9105-22

Психологічна підтримка

учасників освітнього процесу під час війни

1. Розроблено       курс     підвищення   кваліфікації             для     освітян      «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення                               воєнних          дій»      https://hryoutest.in.ua/courses/programa-pidvishchennya-kvalifikaciji-psihologichnoji-pidtrimki-dlya-osvityan-ta-batkiv. Інформаційна підтримка:
   1. Освітяни зможуть надавати якісну першу психологічну допомогу https://mon.gov.ua/ua/news/osvityani-zmozhut-nadavati-yakisnu-pershu-psihologichnu-dopomogu
   2. понад 600 тисяч освітян опановуватимуть навички надання першої психологічної допомоги https://mon.gov.ua/ua/news/ponad-600-tisyach-osvityan-opanovuvatimut-navichki-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi
   3. Перша психологічна допомога: курс підвищення кваліфікації пройшли понад 7 тис. освітян https://mon.gov.ua/ua/news/persha-psihologichna-dopomoga-kurs-pidvishennya-kvalifikaciyi-projshli-ponad-7-tis-osvityan
2. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-persha-psihologichna-dopomoga-algoritm-dij
3. Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал

«Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny, (майже 13 тис. підписників) а для підтримки дорослих «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe(майже 2 тис. підписників). Інформаційна підтримка:

1. Підтримка дітей: поради для вчителів

https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-ditej-poradi-dlya-vchiteliv

2. Канал «Підтримай дитину» об’єднав понад 12 тис. батьків і вчителів https://mon.gov.ua/ua/news/kanal-pidtrimaj-ditinu-obyednav-ponad-12-tis-batkiv-i-vchiteliv
3. Психологи і педагоги дбають про психічне здоров’я дітей та дорослих https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-i-pedagogi-dbayut-pro-psihichne-zdorovya-ditej-ta-doroslih
4. Як пережити горе та втрату – поради психологів

https://mon.gov.ua/ua/news/yak-perezhiti-gore-ta-vtratu-poradi-psihologiv

5. «Підтримай дитину»: захисники і захисниці України читають казки та вірші https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-zahisniki-i-zahisnici-ukrayini-chitayut-kazki-ta-virshi
6. Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/kontrol-emocijnogo-stanu-pid-chas-vijni-poyasnennya-psihologiv
7. Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-kontrolyuvati-emocijnij-stan-pid-chas-voyennogo-stanu-poradi-psihologiv
8. Поради команди «Підтримай дитину»: як допомогти дітям з ООП опанувати нову навичку https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-komandi-pidtrimaj-ditinu-yak-dopomogti-dityam-z-oop-opanuvati-novu-navichku
9. Ефективні поради від емоційного вигорання під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/efektivni-poradi-vid-emocijnogo-vigorannya-pid-chas-vijni
10. Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни: роз’яснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-v-umovah-vijni-rozyasnennya-psihologiv
11. Симптоми посттравматичного стресового розладу в умовах війни https://mon.gov.ua/ua/news/simptomi-posttravmatichnogo-stresovogo-rozladu-v-umovah-vijni
12. Діагностика ПТСР в умовах війни: поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/diagnostika-ptsr-v-umovah-vijni-poradi-psihologiv
13. Посттравматичний стресовий розлад в умовах воєнних дій: методи лікування https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-v-umovah-voyennih-dij-metodi-likuvannya
14. Поради психологів проєкту «Підтримай дитину» для освітян та батьків, які займаються з дітьми із ООП https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinu-dlya-osvityan-ta-batkiv-yaki-zajmayutsya-z-ditmi-iz-oop
15. Як говорити з учнями на складні теми? Поради для педагогів від психологів проєкту «Підтримай дитину» https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-uchnyami-na-skladni-temi-poradi-dlya-pedagogiv-vid-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinu
16. Психологи проєкту «Підтримай дитину» пояснюють, чому дітям часом важко спілкуватися https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-proyektu-pidtrimaj-ditinu-poyasnyuyut-chomu-dityam-chasom-vazhko-spilkuvatisya
17. Як підтримати дитину, яка переживає посттравматичний стрес: поради для батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yak-pidtrimati-ditinu-yaka-perezhivaye-posttravmatichnij-stres-poradi-dlya-batkiv
18. Як виникає та впливає злість на стан людини під час війни? https://mon.gov.ua/ua/news/yak-vinikaye-ta-vplivaye-zlist-na-stan-lyudini-pid-chas-vijni
19. Чек-лист на канікули: 8 кроків для організації ранкового простору дитини https://mon.gov.ua/ua/news/chek-list-na-kanikuli-8-krokiv-dlya-organizaciyi-rankovogo-prostoru-ditini
20. Підтримай дитину: типові реакції дитини 12-18 років під час травматичних подій https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-tipovi-reakciyi-ditini-12-18-rokiv-pid-chas-travmatichnih-podij

4. Розроблено анімаційний ролик «Як говорити з дитиною про війну. 7 порад   від                 психологів”                   .     https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-ditinoyu-pro-vijnu-7-porad-vid-psihologiv-u-mezhah-proyektu-pidtrimaj-ditinu
5. Організовано серію вебінарів:
   1. для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів «Психологічна травма: основні відомості                               та                               першочергові                                        кроки» https://mon.gov.ua/ua/news/osnovni-vidomosti-ta-pershochergovi-kroki-pid-chas-psihologichnih-travm-vidbuvsya-seminar-dlya-fahivciv-irc
   2. вебінар-практикум для освітян «Техніки роботи зі стресом та тривогою для дорослих та дітей» https://mon.gov.ua/ua/news/11-travnya-vebinar-praktikum-dlya-osvityan-tehniki-roboti-zi-stresom-ta-trivogoyu-dlya-doroslih-ta-ditej
   3. для поліцейських підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України та державних службовців МВС «Психологічна травма в дітей шкільного віку: причини, ознаки, наслідки» https://www.facebook.com/UAMON/videos/549314236943351/

6.Спільно з ЮНІСЕФ:

1. Поради від експертів ЮНІСЕФ: “Як підтримати дітей у стресових ситуаціях” https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yak-pidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah
2. Стартує набір на групи психологічної підтримки вчителів у межах проєкту «Поруч» https://mon.gov.ua/ua/news/startuye-nabir-na-grupi-psihologichnoyi-pidtrimki-vchiteliv-u-mezhah-proyektu-poruch
3. Поради експертів ЮНІСЕФ: як говорити з дітьми про смерть близької людини https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-ekspertiv-yunisef-yak-govoriti-z-ditmi-pro-smert-blizkoyi-lyudini
4. Як доглядати за дитиною під час війни і вимушеного переміщення: поради від експертів ЮНІСЕФ https://mon.gov.ua/ua/news/yak-doglyadati-za-ditinoyu-pid-chas-vijni-i-vimushenogo-peremishennya-poradi-vid-ekspertiv-yunisef
5. ЮНІСЕФ запускає індивідуальні психологічні консультації для дітей і батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yunisef-zapuskaye-individualni-psihologichni-konsultaciyi-dlya-ditej-i-batkiv

7.Спільно з #stop_sexтинг

1. Актуальні матеріали щодо психологічної підтримки та захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyi-pidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti
2. та інші пости

8.Інші матеріали:

1. Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-z-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi-lyudyam-yaki-perezhili-krizovu-podiyu

6. Асоціація психологів Португалії презентувала посібник «Розмови про війну» для батьків і опікунів дітей

https://mon.gov.ua/ua/news/asociaciya-psihologiv-portugaliyi-prezentuvala-posibnik-rozmovi-pro-vijnu-dlya-batkiv-i-opikuniv-ditej

7. Поради від експертів ЮНІСЕФ: «Правила підтримки дитини під час евакуації» https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-pravila-pidtrimki-ditini-pid-chas-evakuaciyi
8. Для українських учителів створять інтерактивні групи психологічної підтримки https://mon.gov.ua/ua/news/dlya-ukrayinskih-uchiteliv-stvoryat-interaktivni-grupi-psihologichnoyi-pidtrimki
9. «Час поговорити»: в Україні запустили унікальну програму для психологічної підтримки в міні-групах https://mon.gov.ua/ua/news/chas-pogovoriti-v-ukrayini-zapustili-unikalnu-programu-dlya-psihologichnoyi-pidtrimki-v-mini-grupah
10. 25 травня – презентація буклета з управління тривогою https://mon.gov.ua/ua/news/25-travnya-prezentaciya-bukleta-z-upravlinnya- trivogoyu
11. 4 липня – презентація посібника для освітян про адаптацію до умов воєнного часу https://mon.gov.ua/ua/news/4-lipnya-prezentaciya-posibnika-dlya-osvityan-pro-adaptaciyu-do-umov-voyennogo-chasu
12. Створено курс «Як підтримати дитину під час війни?» https://mon.gov.ua/ua/news/stvoreno-kurs-yak-pidtrimati-ditinu-pid-chas-vijni

9. Розроблено інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan
   1. Продовжуємо публікувати поради для дітей та їхніх близьких у межах інформаційного коміксу під час воєнного стану в нашій державі. https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan
   2. У межах інформаційного коміксу для дітей у воєнний стан захисник України знайомить читачів із пілотом https://mon.gov.ua/ua/news/zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-pilotom-mon-prodovzhuye-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan
   3. У межах інформаційного коміксу захисник України знайомить дітлахів із новим героєм – рятувальником. https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-znajomit-malechu-z-ryatuvalnikami
   4. Знайомить з капітаном українського флоту ЗСУhttps://bit.ly/3MVyvns
   5. Знайомить дітей із лікарями https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-likaryami
   6. Актуальна інформацію оборонної сфери, про ЗСУ та реальну боротьбу за правду, мир і свободу Україниhttps://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-vid-mon-u-voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-prodovzhuye-pidtrimuvati-ditej

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розробки практичних справ з учнями та їх батьками.

Свято писемності й української мови

(09.11.2022)

Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча: Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

 

Ведучий: Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

(Звучить пісня на слова Степана Галябарди, муз. Олена Слободянка)

Мови чарівний голос

На ріці життя тихо меле млин часу,

І у вишині зорі по одній гасить

та запалює замість них нові знову

І несе у світ пломінкий вогонь слова.

Слово мовили знов уста мої, слово,

Як бусинками, ними виграє мова.

Зорі і світи сіли край мого столу,

Слухають її мови чарівний голос.

Приспів:

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене славнозвісною

Українською піснею.

Причасти мене розмовою

Українською мовою.

Зачаруй мене ніжною

Українською піснею.

 

Засвітає день квітами пісень ясно,

Літо щедре йде, сто надій цвіте рясно.

З рідної землі б’є вже джерело знову

І течуть слова у дзвінкий кришталь мови.

Слово мовили знов уста мої, слово,

Як бусинками, ними виграє мова.

Зорі і світи сіли край мого столу,

Слухають її мови чарівний голос.

Приспів.

Ведуча: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведучий: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведуча: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Ведучий: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.

– Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у "Житіях Кирила і Мефодія”.

Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!

За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо "творцем слов’янського письма”.

Ведуча: Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .

Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою "Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Ведуча: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. "Повість минулих літ” називає книги "ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. "Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.

Ведучий: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

(Звучить пісня "Реве та стогне Дніпр широкий”. На сцені 12 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови, після чого повертається і йде в глибину сцени)

1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.

1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 р. – закрито всі українські театри.

1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , "могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.

1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає "Молитву” Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).

Молитва

Гріховний світ вирує неспроста ,

Підступний демон, що керує нами,

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

 

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи.

 

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

 

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке  колись Шевченко покохав.

 

Ти все знесла насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

З-за грат летіла птахом до людей.

 

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І огник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

(Поставка уривку з п’єси І.Котляревського "Наталка Полтавка”)

Ведучий: Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!...

(Виконується поезія Т.Г.Шевченка – на вибір)

Ведучий: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, "як проміння ясне” а могутнє, "як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Читець: Говоріть, як колись вас навчала матуся, 

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

Не тримайте слова, віддавайте комусь.

 

Щиро так, м’яко так, починайте казати,

Як воліла б відкритись ваша душа.

Може хочеться їй у словах політати

Привітати когось, а чи дать відкоша.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –

Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

(Олесь Лупій "Говоріть”)

Ведуча: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б”. "Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”.

Ведучий: "Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого”.

Ведуча: Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!”.

Ведучий: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Ой яка чудова українська мова!

Де береться це, звідкіля і як?

Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,

І така розкішна і гнучка, як мрія...

Є в ній хурделиця, віхола,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата

Та звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

(Звучить пісня про Україну)

Знов сонце ласкаве

Промінь свій посилає

І степам, і долинам,

І потокам гірським.

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Моя лагідна мати

Усміхається всім.

 

Там, де Січ Запорозька

Духом вільно сивіє,

Де козацькії чайки

В чисте море пливуть.

А на Київських кручах

Сяє злото Софії

І на гору Чернечу

нас дороги ведуть.

Знову сонцю радіє

Буковина й Полісся

І над краєм Донецьким

В небі жайвір співа.

А з Карпатського світа

Лине голос трембіти –

Це тобі, Україно, наша пісня жива.

 

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Величава Княгиня

Усміхається всім.

І гостинно і радо,

Щиро всіх привітає.

Закарпаття частує

Хмелем чистих медів.

 

А у древньому Львові

Пані всі гонорові.

Полтавчанок, киянок,

Як побачиш умреш.

Синьоокі красуні –

Молоді волинянки –

Як подивляться в душу –

Очі не відведеш.

 

Бо козацького роду

Та й нема переводу,

І у чистому небі

Наші зорі горять.

Це моя Україна

День новий зустрічає,

Величава Княгиня

Погляд ясних очей.

І гостинно і радо,

Щиро вас привітає

І запросить у хату,

Як поважних гостей.

Запрошена на свято голова  Ренійського літературного клубу «Джерела» Лілія Олейнік

Тільки в єдності сила: школа, позашкільні організації (Будинок культури, Обласний центр національних культур).

Гостинні господарі і Н.Брусенська, Л.Олейнік.

 

 

Літературно-музична композиція «Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть…».

Сценарій до Дня рідної мови (21.02.2023)

 

     Зал святково прикрашений рушниками, кетягами кали­ни, колоссям, плакатами, стіннівками («Мова моя ка­линова», «Цікава граматика», «З історії слів», «Діалек­тизми нашого краю», «Веселі фразеологізми», «Правила в малюнках», «Поетичне слово тощо), плакатами. На плакатах слова:

     Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється-ожива, Як їх почує!.. (Тарас Шевченко)

     «Найбільше і найдорожче добро в кожного наро­ду — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» (Панас Мирний).

     «Мова така ж жива істота, як і народ, що її ви­творив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізнявся від других людей...» (Панас Мирний).

     «Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною» (Михайло Коцюбинський).

     Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. (Володимир Сосюра).

     «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе» (Олесь Гончар).

Під звуки ліричної пісні на сцену виходять ведучі.

Ведуча.    Щиро вітаємо всіх гостей і запро­шуємо на наше свято рідної мови.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм. Ти звеш сюди

Добрих людей до бесіди.

 

Звучить пісня «Рідна мова» —

 муз. Павла Дворського, сл. Григорія Вієру.

Ведучий.       Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона — як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть. (Ф. Пантов)

Ведуча. 

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна...

Цвіти і сяй, моя державна...(Олександр Олесь)

Читець 1.   (О. Мілов. «Зак­линання».)

Що я ціную понад усе?

Слово, що правду нетлінну несе,

Можна на нього накинути пута,

Тільки ж від совісті не відвернути.

Мова шовкова, батьківська дяка,

Мовцеві з ходу — тавро селюка.

Мову сусідню велику псують,

Не перейнявши взірець, її суть.

Що це? Чи світу приходить кінець,

Чи перевівся народ нанівець,

Чи благоглупість уже — наша суть,

                       Чи нам до розуму вже не вернуть?

                       Я не лякаю і не повчаю.

                       Вірю у слово правдиве — без краю.

                       Ним — заклинаю.

Читець 2.   (Ю. Рибчинський «Наша мова»)

Мова, наша мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова —

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Мова, наша мова,

Мрійнику — жар-птиця,

Грішнику — спокута,

Спраглому — криниця,

А для мене, мово,

Ти, мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.

Мова, наша мова —

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь.

Нею марять зими,

Нею кличе літо.

В ній криваві рими

Й сльози «Заповіту».

Я без тебе, мово, —

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ведучий.

Слова летять у душу, як лебідки,

І пахнуть п’янко житом і росою,

Калиною, цілющою травою,

Вербички юної дівочою косою...

Ведуча

Слова летять у душу, як лебідки,

О Боже, це неждане щастя звідки?!

Чи ненькою дароване, весною,

Чи сивих предків піснею дзвінкою? (І. Редчиць)

Виконується пісня.

Ведучий.   Так, із сивої глибини віків бере початок наїла мова. Шлях її розвитку — це тернис­тий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу і найлют­іших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-пансь­ких, і своїх панів та підпанків недолугих, і запопа­дливих партійних функціонерів...

Читець 1.    

                       Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

її, як дух степів, гарячу.

І осліпити, й повести

На чорні торжища, незрячу...

Читець 2.    

                        Ти вся порубана була,

Як Федір у степу безрідний,

І волочила два крила

Під царських маршів тупіт мідний, —

Але свій дух велично гідний,

Як житнє зерно, берегла.

Ведуча. Перетерпіла вона, мова наша рідна, і дикунський циркуляр царського міністра Валує -ва, який заборонив друкувати книги українською мовою, окрім творів художніх; і ганебний із найга-небніших Енський указ 1876 року, який заборонив друкування будь-яких книг українською мовою, і розпорядження комуністичної партії, згідно з яким українські батьки звільняли своїх дітей від вивчен­ня української мови.

Читець. Едуард Драч (наш сучасник) емоц­ійно передав ці думки у своєму сатиричному творі «Новітній яничарський марш, або Політична заява в районо Грицька Івановича Придурченка, хохла за національністю» (виконується пісня або деклама­ція твору):

 

Здравствуй, дорогое наше районо!

Я пишу заяву і смотрю в окно:

Це ж моєй дитинє скоро сьомий год,

Ето ж в школу нинє вже оно пайдьот.

Но вмешалась сила сатанинськая,

Бо ближайша школа — українськая!

Що ето такеє, спрашиваю вас,

Нікуди дитину вести в первий клас!

Пнулись я і жінка з яслєй-садіков,

Щоб була ж дитина, як в начальніков.

Бо какой начальній, рило свинськоє,

Скажеть вам хоть слово українськеє?

В українську школу я б дітей не вів,

Їх учебнік школьний весь би посадив.

Та хотя б Шевченка прочитайте зміст —

Ето же отпєтий націоналіст!!!

Як сприймьот дитина все натурою —

Піде неодмінно за Петлюрою!

(Сам я українську закончів давно,

Так казали: «Грицька — будущий Махно»).

Хто там ще за мову, що за голоса?

А по мне, била би в доме ковбаса.

І щоб хата скраю, і щоб самогон —

Ой лунала б песня — ото всех стороні

Ми пойдем все хором в саму свєтлу жизнь!

А заклеймим позором націоналізм!

І спайом, как Сталін научил нас пєть:

Гаркнем — «Україну з України геть! Геть! Геть!

Геть! Гав! Гав!

 

Ведучий. Батьком української літературної мови вважаємо Тараса Григоровича Шевченка. Упер­ше у творах Шевченка українська мова забриніла величезною силою. У ній Шевченко своїм талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осяг­нув і, як ніхто, відчув чудову, чарівну музику ук­раїнського слова. Та не берегли нащадки того ба­гатства, вірнопіддано заглядаючи через сусідський тин. І стали забувати, хто ми є, чиї діти, яких батьків.

Виконується пісня або декламується вірш

 «До українців» Віктора Баранова.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці, —

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми перестали гордитись, що ми — українці.

І що е в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

І що хміль наш — у піснях, а не в барилах вина,

І що щедрість — у серці, а не в магазинних вітринах,

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!

Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

Запитаймо у себе, відколи, з якої пори,

Почали українці себе у собі забувати.

Запитаймо про те, чи списати усе на буття,

Котре нашу свідомість узяти змогло так на Бога,

Що солодшим од меду нам видався час забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?

Чи в «моголах» і вмерти судилось нам ще від Тараса?

Чи в могили забрати судилось нам наш переляк,

Що знітив нашу гідність до рівня вторинної раси?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова!..

Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як щиро себе зневажають вкраїнці.

І в мені ниє крамоли осколок тупий,

Мене дума одна обсідає і душить на славу:

Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря

І хіба не зотліє на тлю українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил!

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...

Ведучий. Усе більше стали відлучати дітей від рідної культури, рідної мови, і це боляче відгу­кувалося згодом у тих, хто мав світлу душу і вдяч­ну пам’ять до землі своїх батьків.

Читець 1. (В. Шовкошитний  «Я — украинец» ).