|
Освітня програма закладу освіти 2022-2023
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради
2022 – 2023 навчальний рік
Рені - 2022
Зміст
І. Загальні положення 1. Призначення закладу та засоби його реалізації 2. Опис моделі випускника закладу 3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу 4. Навчальний план та його обгрунтування 5. Особливості організації освітнього процесу 6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми ІІ. Освітня програма початкової освіти
ІІІ. Освітня програма базової середньої освіти ІІІ. 1. Освітня програма 5 класу Нової української школи.
ІІІ. 2. Освітня програма 6-9 класів
ІV. Освітня програма профільної середньої освіти
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ 1. Призначення закладу та засоби його реалізації Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання закладу полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинен готувати заклад загальної середньої освіти України. Центральне місце в системі освіти належить закладу загальної середньої освіти. У ЗЗСО ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та освітньому закладі. У закладі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: виховання не зводиться до окремих виховних занять; до створення виховного середовища залучається весь колектив школи; учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; співробітництво з позашкільними закладами освіти; активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів; налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою. Ренійський заклад загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради знаходиться у міській комунальній власності, є юридичною особою, має рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником закладу є Ренійська міська рада. Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положенням про заклад загальної середньої освіти, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу. Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник. Головними завданнями навчального закладу є: - забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; - виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів; - генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості; -створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням закладу загальної середньої освіти. Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за: - безпечні умови освітньої діяльності; - дотримання державних стандартів освіти; -дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами; - дотримання фінансової дисципліни. У відповідності до чинного законодавства заклад загальної середньої освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти: I ступінь - початкова освіта; II ступінь –базова середня освіта; III ступінь –профільна середня освіта. Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а також уведення в навчальний план предметів, факультативів і курсів за вибором, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості, формуванню ключових і предметних компетентностей: умінням вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математичною та базовою компетентністю у галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційною, соціальною, громадянською, загальнокультурною, і здоров’язбережувальною, підприємницькою компетентністью та формують гуманістичний світогляд («Етика», «Вчись думати», «Живи за правилами», «Вчимося бути громадянами», «Міжгалузевий інтегрований курс STEM», «Соціальне шкільне підприємство») Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:
З метою забезпечення наступності освітнього процесу, соціальної адаптації дошкільника до умов навчальної діяльності в школі 01 червня 2018 року була укладена Угода про співпрацю між дошкільним навчальним закладом загального розвитку «Ясла-садок «Чомучка» Ренійської міської ради та Ренійським закладом загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради для здійснення взаємодії навчальних закладів. Мета угоди - спільна розробка і реалізація моделей взаємодії навчальних закладів, забезпечуючи наступність:
Згідно цієї угоди Ренійський заклад загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради зобов’язується:
Ренійський ЗЗСО №4 – заклад загальної середньої освіти з вивченням двох іноземних мов (англійської, що вивчається з 1 класу, та французької, що вивчається з 5 класу). У Ренійському ЗЗСО №4 створені всі умови для організації освітнього процесу. У закладі забезпечуються умови для навчання і виховання учнів, рівного доступу до якісної освіти, формування загальноосвітніх ціннісних орієнтирів на основі історичних традицій народу, соціального захисту дітей, розвитку їх інтелектуальних, фізичних та духовних можливостей. Діяльність адміністрації закладу спрямована на організацію і забезпечення умов функціонування закладу, підвищення професійного рівня педагогів, впровадження в освітній процес сучасних інформаційних технологій, зміцнення матеріально-технічної бази закладу. Ренійський ЗЗСО №4 працює згідно освітньої програми та річного плану. Використання різних форм внутрішкільного контролю допомагає покращувати якість роботи всіх напрямків освітнього процесу та життєдіяльності закладу, виховання учнів патріотами України. Колектив закладу знаходиться в постійному пошуку та впровадженні елементів інноваційних технологій, удосконалює форми та методи роботи з учнями. Усе це сприяє формуванню особистості з розвинутою потребою у самореалізації та самовдосконалення, у свідомому ставленні до свого здоров'я та довкілля. У навчальному закладі створені та функціонують: предметні методичні об’єднання, творчі групи, психологічна та соціальна служба. Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа. Наш заклад - заклад рівних можливостей для всіх; заклад, в якому навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; заклад, який намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті; заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто, щоб дитина, навчаючись у закладі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу з метою, яку колектив закладу поставив перед собою. Ренійський ЗЗСО №4 працює на засадах «педагогіки партнерства». Основні принципи цього підходу: - повага до особистості; - доброзичливість і позитивне ставлення; - довіра у відносинах; - діалог – взаємодія – взаємоповага; - розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); -принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей). Індивідуальне навчання дітей, які потребують спеціальної допомоги і реабілітації, здійснюється за індивідуальними планами, які розроблені школою з урахуванням індивідуальних особливостей дітей та бажанням батьків («Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року N 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року N 955), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 р. за N 852/33823. Інклюзивне навчання є способом організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, яке організовується за інституційною (денною або вечірньою) формою здобуття освіти та передбачає включення дитини з особливими освітніми потребами до освітнього процесу спільно з іншими учнями класу.Організація такого навчання з наданням психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється відповідно до законів України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту" та Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (із змінами).Згідно зі статтею 20 Закону України "Про освіту" інклюзивні або спеціальні класи утворюються в обов'язковому порядку на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов'язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру та, за потреби, інші документи, визначені Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (наказ МОН від 16.04.2018 № 367, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016).Порядком організації інклюзивного навчання визначено, за якими освітніми програмами, підручниками, методичними підходами організовується навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі, надані рекомендації щодо складання розкладу уроків для дітей з особливими освітніми потребами.Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються відповідно до особливостей інтелектуального розвитку учня. Згідно заяв батьків та висновківКУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Ренійської міської ради у закладі організоване навчання для осіб з особливими освітніми потребами у 5, 7 класах. Інклюзивний клас - це клас у закладі загальної середньої освіти, в якому серед інших учнів навчаються одна, дві або три дитини з особливими освітніми потребами. При цьому особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу для таких дітей забезпечується шляхом створення для кожного учня індивідуальної програми розвитку, адаптації або модифікації навчального матеріалу асистентом вчителя, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, забезпечення учня спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку. У 5 класі педагоги працюють з учнями з особливими освітніми потребами за модифікованою. програмою, у 7 класі - за адаптованою програмою. Безпосередня організація інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладу освіти (далі - команда супроводу). Основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди супроводу визначені у Примірному положенні про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженому наказом МОН від 08.06.2018 № 609 Заклад допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей. Розділ 2. Опис «моделі» випускника закладу Випускник нашого закладу - особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; інноватор - здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя. Освітній процес у закладі спрямований на формування у випускника закладу ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності:
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу Ренійського ЗЗСО №4 Враховуючи призначення і місце навчального закладу в освітньому просторі міста, заклад працює над досягненням таких цілей та задач:
Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування Основним документом, що регулює освітній процес у закладі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування «моделі» випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з початкової освіти, у закладі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базової середньої освіти полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом готовності до свідомого вибору профілю навчання у профільній середній освіті. Зміст базової середньої і профільної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини. Основна школа забезпечує базову середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує у здобувачів освіти готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня:
Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях.Враховуючи кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології. Згідно рішення Колегії МОН від 27 вересня 2018 року протокол № 9/1-20 «Про підсумки проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2018 році» передбачено, що, починаючи з 2021 року, державна підсумкова атестація з математики для осіб, які завершують здобувати повну загальну середню освіту, буде обов’язковою (крім учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти). Саме тому з 2019-2020 навчального року старша школа стає профільною: вводиться профільне навчання з математики з тижневим навантаженням 9 годин (5 – алгебри, 2 – геометрії, 2 - спецкурс «Методика розв’язування задач»). З метою якісної підготовки до ЗНО у 10 класі у 2022/2023 навчальному році вводиться суспільно-гуманітарний профіль. Збільшено години на вивчення наступних предметів: українська мова – 4 год., історія України – 3 год. Перелік профільних предметів з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеню, затвердженої МОН України від 20.04.2018 року №408.З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів. Крім того, у закладі продовжують працювати три інклюзивні класи для дітей з особливими освітніми потребами, які було відкрито на підставі висновків КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Ренійської районної ради Одеської області» про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Для таких дітей створена команда психолого-педагогічного супроводу, яка відповідно до особливостей розвитку дитини з особливими освітніми потребами розробляє індивідуальний навчальний план та індивідуальну навчальну програму у школі. Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя. Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класах - 35 хвилин, в 2-4 класах встановлюється 40 хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв. Школа працює в такому режимі: 1 – 11 класи – початок занять о 8 годині 15 хвилин. Для учнів 2-3 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює 1 група продовженого дня. Відповідно Закону України «Про освіту» кожен навчальний рік розпочинається 01 вересня святом - День знань. Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відділом освіти Ренійської міської ради. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів. 2022/2023 навчальний рік розпочинається 01 вересня святом - День знань і закінчується не пізніше 1 липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 01 вересня по 28 грудня 2022 року, ІІ семестр - з 16 січня по 31 травня 2023 року. Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: осінні з 24 жовтня по 03 листопада 2022 року, зимові з 29 грудня 2022 року по 15 січня 2023 року, весняні з 27 березня по 02 квітня 2023 року, літні – з дня закінчення навчального року по 31 серпня. Свято «Останнього дзвоника» - 31 травня 2023 року. З 01 червня по 12 червня (8 робочих днів) 2023 року проводитиметься консультаційний тиждень з навчальних предметів в онлайн-режимі. Таким чином буде виконана вимога статті 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту»: освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Як передбачено статтею 34 Закону України «Про повну загальну середню освіту», згідно статті 12 р.ІІ Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, базової середньої та профільної середньої освіти, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відповідно до «Порядку проведення державної підсумкової атестації», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 за № 8/32979, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової,базової середньої та профільної середньої освіти, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.Вручення документів про освіту провести для випускників 9-го, 11-го класів – відповідно до даних МОН України . Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена міською радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.У листі МОН від 5 квітня 2019 року № 1/9-227, присвяченому прийому дітей до перших класів у 2019 році, роз’яснено, що відповідно до вимог нового Закону «Про освіту» було змінено порядок зарахування дітей у перші класи. Тепер кожна дитина може піти в навчальний заклад, найближчий до її місця проживання, закріплений за цією територією (без тестів, співбесід чи інших випробувань). Для першочергового зарахування треба тільки підтвердити місце проживання одним з документів. Їх перелік закріплено в постанові КМУ № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами, внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.
Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми На рівні закладу розроблена система показників (внутрішня система оцінювання якості освіти), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний «продукт» діяльності закладу відповідає ідеальній «моделі» випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є:
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:
Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації у закладі Виховання учнів у закладі загальної середньої освіти здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах. Весь освітній процес у закладізорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти. Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань). Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми Реалізація змісту освіти у закладі та досягнення прогнозованого результату його роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами Міністерства і освіти України: -від 08 10. 2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1 - 2 класів закладів загальної середньої освіти» (розроблених під керівництвом Савченко О. Я.) - від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3 - 4 класів закладів загальної середньої освіти» (розроблених під керівництвом Савченко О. Я.) Добавить для 5 класу - від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня». - - від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня». - від 07 червня 2017 року№ 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» - від 24.11.2017 № 1539 « Про надання грифу МОН навчальним програмам з фізики і астрономії для учнів 10-11 класів» - від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти» - від 21 лютого 2019 року№ 236 «Про внесення змін до навчальних програм з історії України для 5-9 та 10-11 класівзакладів загальної середньої освіти»
ІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ Розділ 1. Вступ Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Типову освітню програму для 1-2 класів, 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (зі змінами). У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Програму побудовано із врахуванням таких принципів: - дитиноцентрованості і природовідповідності; - узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; - науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; - наступності і перспективності навчання; - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; - можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; - творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; - адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей. Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження:
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня.
Розділ 3. Навчальний план Типовий навчальний план
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план початкової школи з навчанням українською мовою Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради на 2022/2023 н.р Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272 Типова освітня програма під керівництвом О.Я.Савченко
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Навчальний план початкової школи з навчанням українською мовою Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради на 2022/2023 н.р Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272 Типова освітня програма під керівництвом О.Я.Савченко
* Години, передбачені для фізично їкультури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Навчальний план початкової школи з навчанням українською мовою Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради на 2022/2023 н.р Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273 Типова освітня програма під керівництвом О.Я.Савченко
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Навчальний план початкової школи з навчанням українською мовою Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради на 2022/2023 н.р Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273 Типова освітня програма під керівництвом О.Я.Савченко
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
Розділ 4. Перелік навчальних програм
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Учні першого-другого класів у 2022-2023 навчальному році навчатимуться за Типовою освітньою (О.Я. Савченко), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 08.10.2019р. № 1272"Про затвердження типових освітніх програм для 1 -2 класів закладів загальної середньої освіти". Учні третього-четвертого класів навчатимуться за Типовою освітньою (О.Я.Савченко), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 08.10.2019р. № 1273"Про затвердження типових освітніх програм для 3 -4 класів закладів загальної середньої освіти". Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення. Освітні галузі навчального плану для першого класу реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети. Освітня галузь «Мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Навчання грамоти» і окремим предметом «Іноземна мова (англійська)». Освітні галузі «Математична», «Технологічна», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Дизайн і технології», «Фізична культура». Освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна галузі» представлена предметом «Я досліджую світ». Освітня галузь «Мистецька» реалізовується одним предметом – «Мистецтво» . Освітні галузі навчального плану для другого, третього, четвертого класу реалізуються також через інтегровані курси і навчальні предмети. Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання» , «Іноземна мова (англійська)». Освітні галузі «Математична», «Інформатична», «Технологічна», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Інформатика» «Дизайн і технології», «Фізична культура». Освітня галузь «Природнича, громадянська й історична, соціальна і здоров’язбережувальна » представлена предметом «Я досліджую світ». Освітня галузь «Мистецька» реалізовується одним предметом – «Мистецтво» . З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими дітьми в 1-4 класах за рахунок годин варіативного складника проводяться індивідуальні та групові заняття з математики. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами, внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.
ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ (базова середня освіта) ІІІ. 1. Освітня програма 5 класу Нової української школи Ренійського ЗЗСО № 4 на 2022-2023н.р. Розділ 1. Вступ Освітня програма 5 класу Ренійського ЗЗСО № 4 на 2022-2023 н.р. складена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235. Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку школи, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам освітнього процесу. Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності. Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах: - повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості; - забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу; - дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності; - становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі; - формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту; - створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу; - утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими; - формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його - плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля. Завдання:1. Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської та французької.3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальноїдіяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках предметів навчального плану.5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім'ї та громадськості.6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.Розділ 2.Загальний обсяг навчального навантаження
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальному плані закладу ІІ ступеня, що складений на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (додаток 3). Розділ 3. Навчальний план Навчальний план для 5 класу Нової української школи складений на основі Типового навчального плану для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою: 1. Кількість навчальних годин для вивчення української мови у навчальному плані закладу освіти відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 4 години, як у типовому навчальному плані. 2. Уроки з фізичної культури, згідно із частиною четвертою статті 26 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», є обов'язковими і проводяться не менше трьох разів на тиждень, що відображається у навчальному плані закладу освіти для кожного класу. 3.У закладі багато років вивчається друга іноземна мова(французька).У в зв’язку з цим, на другу іноземну мову(французьку) визначено дві години на тиждень за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей (інформатична та соціальна і здоров’язбережувальна, зменшено до мінімального показника) та за рахунок варіативного складника. 4. Сьогодні STEM-освіта стає для України одним із ключових напрямків модернізації освітньої галузі, складовою державної політики щодо зміцнення економіки та розвитку людського капіталу, одним з головних чинників сталого інноваційного розвитку. STEM-освіта є одним із напрямків випереджальної освіти, яка в прогнозованому плані покликана реагувати на нинішні та наступні запити індустрії. Саме вона має забезпечити високотехнологічне виробництво необхідними кадрами. Тому за рахунок варіативного складника у закладі запроваджується Міжгалузевий курс STEM . Метою впровадження міжгалузевого інтегрованого курсу «STEM» у системі базової загальної середньої освіти є рання професійна орієнтація та розвиток уявлень про роль і значення STEM-освіти, STEM-професій та кар’єру в Україні; популяризація та пропедевтика природничої, математичної, інформатичної та технологічної освітніх галузей; розвиток науково-технічної творчості, та створенню умов для розвитку STEM – компетентностей, що визначені Концепцією розвитку природничо-математичної (STEM-освіти) через залучення їх до дослідження, мейкерства, освоєння нових технологій та проектну діяльність.
Навчальний план для 5 класу Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2022/ 2023 навчальний рік Наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021р. №235 (Додаток3)
Розділ 4. Перелік модельних навчальних програм для 5 класу Ренійського ЗЗСО№4 у 2022/2023 навчальному році Модельна навчальна програма - документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством. Модельні навчальні програми розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи) та затверджені наказом Міністества освіти і науки України від 12.07.2021 № 795.
Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мовна- літературна Математична Природнича Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична Інформатична Технологічна Мистецька Фізична культура Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується у п’ятому класі через навчальні предмети: українська мова, українська література, зарубіжна література та через вивчення двох іноземних мов: англійської мови з першого класу і французької мови з п’ятого класу. Освітня галузь « Математична» - через навчальний предмет: «Математика». Освітня галузь « Природнича» - через інтегрований курс «Пізнаємо природу» Освітня галузь «Соціальна і здоров’язбережувальна» через інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» та через курс морального спрямування «Етика». Освітня галузь «Громадянська та історична» - через інтегрований курс « Вступ до історії України та громадянської освіти». Освітня галузь «Інформатична» - через навчальний предмет : «Інформатика» Освітня галузь «Технологічна» - через навчальний предмет «Технології» Освітня галузь «Мистецька» - через інтегрований курс «Мистецтво» Освітня галузь «Фізична культура» - через навчальний предмет « Фізична культура» Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень.
Розділ 6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній, ключових компетентностей) Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу. До ключових компетентностей належать: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм сучасної української літературної мови, типів мовної взаємодії, особливостей стилів мовлення інформаційних та художніх текстів, медіатекстів тощо; здобувати та опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел у різних освітніх галузях і контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; відповідально, усвідомлюючи цінність української мови як мови взаємодії на всій території держави, використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає вміння: здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі на основі знання функцій мови, ресурсів (лексики, граматики) і норм мови, особливостей основних стилів і жанрів мовлення, типів мовної взаємодії; здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей; відповідально використовувати мовні засоби для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях, творчого самовираження, спираючись на особливості міжкультурної комунікації та досвід комунікації державною мовою; відповідно до ситуації ефективно виражати ідеї, почуття, пояснювати та обговорювати факти, явища, події, обґрунтовувати свої погляди та переконання в усній і письмовій формі у різних особистісних і соціальних контекстах (побутових, навчальних, громадських тощо), спираючись на мовний і мовленнєвий досвід, мовні норми у спілкуванні, соціокультурні реалії та особливості міжкультурної комунікації; 3) математична компетентність, що передбачає здатність розвивати і застосовувати математичні знання та методи для розв’язання широкого спектра проблем у повсякденному житті; моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичного апарату; усвідомлення ролі математичних знань і вмінь в особистому та суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування наукового світогляду; здатність і готовність застосовувати відповідний комплекс наукових знань і методологій для пояснення світу природи; набуття досвіду дослідження природи та формулювання доказових висновків на основі отриманої інформації; розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності; 5) інноваційність, що передбачає здатність учня реагувати на зміни та долати труднощі; відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати і ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати в собі стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, необхідності охорони природи, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння контексту і взаємозв’язку господарської діяльності і важливості збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства; 7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає впевнене, критичне і відповідальне використання цифрових технологій для власного розвитку і спілкування; здатність безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності; 8) навчання впродовж життя, що передбачає здатність визначати і оцінювати власні потреби та ресурси для розвитку компетентностей, застосовувати різні способи розвитку компетентностей, знаходити можливості для навчання і саморозвитку; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, організовувати своє навчання, оцінювати його, ділитися його результатами з іншими, шукати підтримки, коли вона потрібна; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають: спроможність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у громадському та суспільному житті, зокрема закладу освіти і класу, спираючись на розуміння загальнолюдських і суспільних цінностей, соціальних, правових, економічних і політичних принципів, ідей сталого розвитку суспільства, співіснування людей та спільнот у глобальному світі, критичне осмислення основних подій національної, європейської та світової історії, усвідомлення їх впливу на світогляд громадянина та його самоідентифікацію; виявлення поваги до інших, толерантність, уміння конструктивно співпрацювати, співпереживати, долати стрес і діяти в конфліктних ситуаціях, зокрема пов’язаних з різними проявами дискримінації; дбайливе ставлення до особистого, соціального здоров’я, усвідомлення особистих відчуттів і почуттів, здатність дослухатися до внутрішніх потреб; дотримання здорового способу життя; розуміння правил поведінки та спілкування, що є загальноприйнятими в різних спільнотах і середовищах та ґрунтуються на спільних моральних цінностях; спроможність діяти в умовах невизначеності та багатозадачності; 10) культурна компетентність, що передбачає наявність стійкого інтересу до опанування культурних і мистецьких здобутків України та світу, шанобливого ставлення до культурних традицій українців, представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; здатність розуміти і цінувати творчі способи вираження та передачі ідей у різних культурах через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва; 11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям і кар’єрою; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо. Основою формування ключових компетентностей є особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях. Наскрізними в усіх ключових компетентностях є такі вміння: 1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів; 2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників комунікації, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії; 3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації; 4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів; 5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів, ідей, уміння випробовувати нові ідеї; 6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність; 7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність; 8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори; 9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків; 10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення; 11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища, окремі предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Формування компетентностей відбувається через постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Розділ 7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. 8. Форми організації освітнього процесу. Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Форми організації освітнього процесу були визначені на педагогічній раді закладу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - формування компетентностей; - розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття, практичні заняття і заняття-практикуми, оглядова конференція (для 8-9 класів), оглядова екскурсія. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених умодульних навчальних програмах предметів. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. У закладі освіти організоване здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками. З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою. 9. Опис інструментарію оцінювання Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента навчального плану. На педагогічній раді закладу прийняли рішення про оцінювання результатів навчання курсу за вибором «Міжгалузевий інтегрований курс STEM». Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм. Розділ 10. Очікувані результати навчання за освітніми галузями Вимоги до результатів навчання учнів визначено за такими освітніми галузями: мовно-літературна; математична; природнича; технологічна; інформатична; соціальна і здоров’язбережувальна; громадянська та історична; мистецька; фізична культура. Для кожної освітньої галузі визначено: мету, єдину для всіх рівнів загальної середньої освіти; компетентнісний потенціал, що позначає здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень та базові знання; обов’язкові результати навчання учнів; рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за циклами навчання (5—6, 7—9 класи). Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів складаються з таких компонентів: групи результатів навчання учнів, що охоплюють споріднені загальні результати; спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти загальні результати навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі; конкретні результати навчання учнів, що визначають їх навчальний прогрес за освітніми циклами; орієнтири для оцінювання, на основі яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання на завершення відповідного циклу. Обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами, в яких: скорочений буквений запис означає освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання; цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу), на завершення якого очікується досягнення результату навчання; перша цифра після буквеного запису до крапки означає номер групи результатів навчання; цифра після крапки означає номер загального результату навчання; наступна цифра означає номер конкретного результату навчання; остання цифра означає номер орієнтира для оцінювання відповідного навчального результату. (Дивись Додатки 1-23 Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого
ІІІ. 2. Освітня програма 6-9 класів Ренійського ЗЗСО №4 на 2022-2023 н.р. Розділ 1. Вступ Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Базова середня освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності. Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку,індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я, продовження навчання в профільній школі. Завдання:1. Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської та французької.3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальноїдіяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках предметів навчального плану.5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль закладу, сім'ї та громадськості.6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.Розділ 2 .Загальний обсяг навчального навантаження
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах закладу ІІ ступеня, що складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року №235 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (додаток 3) для 5 класу та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 10) для 5-9 класів для 6-9класів.
Навчальний план для 6 - 11 класів Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2022/ 2023 навчальний рік Наказ МОН України від 20.04.2018 №405 Таблиця 10 до Типової освітньої програми
*Загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». .***В межах галузі «Суспільствознавство у 6-му вивчається інтегрований курс «Всесвітня історія. ІсторіяУкраїни
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016. У закладі здійснюється розподіл класу за групами при вивченні інформатики у 5-9 класах. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Розділ 4. Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується у п’ятому класі через навчальний предмет «Історія України (Вступ до історії)» та у шостому класі через інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія». Освітня галузь «Мистецтво» в 5-7 класах реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», у 8-9 класах - через інтегрований курс «Мистецтво». У 5 – 9 класах вводиться вивчення другої іноземної мови – французької. Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень. Розподіл варіативної складової навчального плану для школи ІІ ступеня Варіативну складову навчального плану визначено в межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів. Години варіативної частини частково використані на збільшення обсягу часу предметів інваріантної складової, особливо важливих для формування особистості, реальних потреб суспільства, забезпечення якісного виконання навчальних програм та враховуючи кадрове, навчально-методичне забезпечення закладу. Особлива увага приділяється опануванню учнями української мови та літератури, іноземної мови, вивчення якої починається з першого класу, основ комп’ютерних знань: по 0,5 години на вивчення історії України у 8 класі та алгебри у 9 класі. Учні 5-6 класів за рахунок годин варіативної складової вивчатимуть спецкурс «Етика» (1 година). З метою поглиблення й розширення знань учнів з певних тем шкільного курсу математики, формування в них умінь і навичок розв’язування більш складних і різноманітних задач, що сприятиме подальшому успішному складанню відповідного рівня вступних випробовувань (зовнішнього незалежного оцінювання), для поглиблення знань з практики та теорії матеріалу на підставі тем основного курсу, розвитку логічного мислення для учнів 6 класу вводиться факультативний курс «Вчись думати». Для всебічного розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу учнів, позитивного впливу на їхню свідомість, сприяння розвитку інтелекту, естетичного смаку, а також сприяти розвитку уяви, фантазії, мислення, творчих здібностей школярів, підвищення загальної освіченості учнів, поглиблення знань з різних предметів, формування в учнів різноманітних пізнавальних інтересів та попередження правопорушень, вчинених неповнолітніми, підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді, вводяться спецкурс «Живи за правилами» у 7 класі, «Вчимося бути громадянами» у 8 класі. Вся варіативна складова навчальних планів використана на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, спецкурсів, що розширюють світоглядне спрямування (етика). Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах
IV. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІІ СТУПЕНЯ (профільна середня освіта) Розділ 1. Вступ Профільна середня освіта – це третій рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій, і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації. Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності. Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому реалізується принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності. Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети. Основні завдання профільного навчання
Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (10-11 класи) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типових освітніх програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 та №406. Освітня програма школи окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти. Освітня програма профільної середньої освіти є продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності. До очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:
Програму побудовано із врахуванням таких принципів: -дитиноцентрованості і природовідповідності; -узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання; -науковості, доступності і практичної спрямованості змісту; -наступності і перспективності навчання; -взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх областей; - принцип диференційованого підходу до навчання; -логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; -можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; -творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання; -адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей; -принцип взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності. Розділ 2. Загальний обсяг навчального навантаження:
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що складені на основі Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (таблиця №2).
Розділ 3. Навчальний план Навчальний план для 10 класу Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов на 2022/ 2023 навчальний рік Наказ МОН України від20.04.2018 № 408 Таблиця 2,3
Навчальний план Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради для 11 класу (профіль – математичний) закладу загальної середньої освіти на 2022/2023 н.р. Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 Таблиця 2,3
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 зізмінами, внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.
Навчальний план для 10 класу розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, спецкурсів, факультативів. Навчальний заклад обрав другий варіант (таблиця 2) Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої МОН України від 20.04.2018 року №408, що містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів. Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Мистецтво», «Технології»). Ці предмети вивчаються на рівні стандарту. Години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними. У 10 класі із вибірково-обов’язкових предметів шляхом анкетування учнів були обрані два предмети – інформатика (2 год.) та технології (1 год.), а в 11 класі - . інформатика 1 год.) та технології (2 год.). Враховуючи освітні потреби учнів, бажання батьків, обов’язкове проходження ДПА у вигляді ЗНО з математики з 2021 року, кадрове забезпечення, матеріально-технічне забезпечення заклад освіти прийняв рішення про розподіл годин для формування математичного профілю. Профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3) вивчаються на профільному рівні. У 2022/2023 навчальному році в 11 класі обрано математичний профіль. Профільні предмети, їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3.
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах Розділ 4. Перелік навчальних програма для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (10 клас) (затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)
Розділ 4. Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11 клас) (затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)
Розділ 5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення Навчальні плани реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури Суспільствознавство Мистецтво Математика Природознавство Технології Здоров’я і фізична культура Години навчальних предметів інваріантної та варіативної складових робочих навчальних планів, що позначаються дробовими числами (0,5; 1,5; 2,5; 3,5) викладаються упродовж навчального року таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5) – по 1 годині через тиждень. Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу.
Розділ 6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній, ключових компетентностей) Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Ренійського закладу загальної середньої освіти №4 Ренійської міської ради
2022 – 2023 навчальний рік
|